МАРІЙЦІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́рі «народність угро-фінської мовної групи»
через посередництво російської мови запозичено з марійської;
мар. мари «чоловік; марієць» неясного походження;
зіставлялося з ме́ря, назвою народності, яку вважали предками сучасних марійців;
далі пов’язувалося з енецьк. mar «самець дикого північного оленя»;
р. ма́ри, мари́ец, бр. мары́яц, п. maryjski «марійський», ч. слц. Marijec, болг. мари́ец, схв. маријски, слн. marijski;
Фонетичні та словотвірні варіанти
марі́єць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мары́яц | білоруська |
| мари́ец | болгарська |
| мари «чоловік; марієць» | марійська |
| maryjski «марійський» | польська |
| ма́ри | російська |
| маријски | сербохорватська |
| Marijec | словацька |
| marijski | словенська |
| мари́ец | українська |
| Marijec | чеська |
| ме́ря | ? |
| mar «самець дикого північного оленя» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України