МАРШАЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ма́ршал
запозичення з німецької мови;
н. Márschall походить від свн. marschalc, двн. marahscalc, що спочатку означало «конюх», а згодом набуло значення «наглядач над слугами князя в мандрівках та походах», звідки під час воєн «воєначальник»;
складається з двн. marah «кінь», спорідненого з дангл. mearh, англ. mare, дісл. marr «тс.», далі з дірл. marc, кімр. march «кінь», та scalc «служник», що відповідає свн. гол. schalk, днн. снідерл. дфриз. scalc, дангл. scealc, дат. шв. skalk, гот. skalks «тс.»;
р. бр. м. ма́ршал, п. marszałek, ч. maršál, слц. вл. нл. maršal, болг. марша́л, схв. мáршāл, слн. maršál;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маршалкува́ти
«бути маршалом»
(заст.)
маршалова́ти
«тс.»
ма́рша́льство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mare | англійська |
ма́ршал | білоруська |
марша́л | болгарська |
maršal | верхньолужицька |
schalk | голландська |
skalks «тс.» | готська |
mearh | давньоанглійська |
scealc | давньоанглійська |
marahscalc | давньоверхньонімецька |
marah «кінь» | давньоверхньонімецька |
marc | давньоірландська |
marr «тс.» | давньоісландська |
scalc | давньонижньонімецька |
scalc | давньофризька |
skalk | датська |
march «кінь» | кімрська |
ма́ршал | македонська |
maršal | нижньолужицька |
Márschall | німецька |
marszałek | польська |
ма́ршал | російська |
мáршāл | сербохорватська |
marschalc | середньоверхньнімецька |
schalk | середньоверхньнімецька |
scalc | середньонідерландська |
maršal | словацька |
maršál | словенська |
maršál | чеська |
skalk | шведська |
означало «конюх» | ? |
значення «наглядач над слугами князя в мандрівках та походах» | ? |
воєн «воєначальник» | ? |
scalc «служник» | ? |
марша́лок «голова сейму в Польщі; предводитель дворянства; староста на весіллі»
запозичення з польської мови;
п. marszałek, як і ч. ст. maršálek «маршал», вл. maršałk «маршалок», походить від свн. marschalc, первісне «конюх», звідки нвн. Marschall, до якого зводиться й укр. ма́ршал;
р. [марша́лок] «старший сват; дружка», бр. марша́лак;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маршалкі́вський
маршалко
(1399)
маршалокъ
(1361)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
марша́лак | білоруська |
maršałk «маршалок» | верхньолужицька |
Marschall | нововерхньонімецька |
marszałek | польська |
марша́лок «старший сват; дружка» | російська |
marschalc | середньоверхньнімецька |
ма́ршал | українська |
maršálek «маршал» | чеська |
maršálek «маршал» | ? |
первісне «конюх» | ? |
машталі́р «візник» (заст.)
через посередництво польської і чеської мов запозичено з німецької;
свн. ma(h)rstal «стайня» складається з основ іменників marah «кінь», до якого зводиться й укр. ма́ршал, і stall «стайня», спорідненого з дангл. steall «становище; стайня», англ. stall «стоянка, місце перебування; стайня», дат. stald «стайня», гр. στέλλω «шикую; готую», прус. stallit «стояти»;
п. masztalerz «конюх», masztarnia «стайня», ч. заст. maštalíř, maštaléř (‹marštalér) «конюх», ст. maštale «стайня, конюшня», marštal(e), слц. maštal’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
машталиро́вати
«бути візником»
машталіренко
«син візника»
машталірівна
«дочка візника»
машталі́рка
«дружина візника»
машта́льня
«стайня»
машта́рня
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stall «стоянка, місце перебування; стайня» | англійська |
στέλλω «шикую; готую» | грецька |
steall «становище; стайня» | давньоанглійська |
stald «стайня» | датська |
masztalerz «конюх»«стайня» | польська |
masztarnia «конюх»«стайня» | польська |
stallit «стояти» | прусська |
ma(h)rstal «стайня» | середньоверхньнімецька |
maštal' «тс.» | словацька |
ма́ршал | українська |
maštalíř «конюх» (‹marštalér) | чеська |
maštaléř «конюх» (‹marštalér) | чеська |
marah «кінь» | ? |
stall «стайня» | ? |
maštalíř «конюх» (‹marštalér) | ? |
maštaléř «конюх» (‹marštalér) | ? |
maštale «стайня, конюшня» | ? |
marštal(e) «стайня, конюшня» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України