МАРТИНОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

результат перенесення на птаха власного імені людини, очевидно, під впливом західноєвропейських мов (пор.фр. martin-pêcheur «рибалочка, водомороз, Alcedo L.», martin-chasseur «тс.», нім. Martinsvogel «лунь, Circus Lacépède; водомороз»);

до перенесення імен людей на птахів пор. укр. [гри́цик, кале́ник, юрко́], рос. [авдо́тка] «болотяний кулик» і под;

р. марты́н, марты́шка «тс.: крячок, Sterna L.», п. marcin «деркач, Crex crex L.», болг. [марти́н] (вид птаха), схв. [мàртинац] (водоплавний птах), слн. martínec «уліт травник, Tringa totanus L.»;

гр. Μαρτίνος походить від лат. Mārtīnus, присвійного прикметника від Mars «Марс»;

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;

р. Марты́н, Марти́н, бр. Марці́н, п. Marcin, ч. слц. Martin, вл. Marćin, Měrćin, нл. Мегtyn, болг. Марти́н, схв. Мàртин, слн. Martin, стсл. Марътинъ;

ст. Мартинъ (1377), Мартынъ (1498);

похідне утворення від март «березень» (пор. [мартюки́, мартя́та] в тому ж значенні), можливо, зближене з ім’ям Марти́н за звуковою подібністю;

пов’язане з чоловічим ім’ям Марти́н;

як назва мавпи з’явилося, очевидно, під впливом нвн. Martin, поширеної клички мавпи;

пор. також снн. Marten «мавпа», снідерл. Martijn «тс.»;

до перенесення власних імен людей на тварин пор. рос. ми́шка «ведмідь», рум. martín «тс.»;

р. бр. марты́шка «тс.»;