МАРОДЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ

менш імовірний зв’язок з лат. malā hōrā «в лиху годину»;

фр. maraudeur «грабіжник» походить від maraud «шахрай, негідник», що пов’язується з [maraud] «кіт» звуконаслідувального походження;

запозичення з французької мови;

р. мародёр, бр. марадзёр, п. maruder, ч. слц. marodér, болг. м. мароде́р, схв. марòдēр, слн. maroder;

запозичення з німецької мови;

н. [marode] «втомлений, виснажений» походить від фр. maraude «дрібна крадіжка, вчинена збіглим солдатом», до якого зводиться й укр. мароде́р;

ч. marod «хворий», слц. [maród] «тс.», схв. мàрōд «змучений, хворий», слн. maród «тс.»;

запозичення з польської мови;

п. maruda «тс.» пов’язується з нім. marode «втомлений, виснажений», що походить від фр. ст. maraud «негідник, босяк», з яким пов’язане укр. мароде́р;

р. [мару́да] «людина, що все робить повільно», бр. мару́да «тс.»;

запозичення з німецької мови;

н. marode «втомлений, виснажений; (ст.) мародер» походить від фр. maraude «дрібна крадіжка, вчинена збіглим хворим солдатом», з яким пов’язане укр. мароде́р;

зміни в звуковому складі слова на українському ґрунті виникли внаслідок зближення з мару́да «морочлива, марудна людина»;