МАРНОТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́рний «даремний, незначний»

не зовсім ясне;
найімовірніше, пов’язане з мара́ (первісне значення «уявний, нереальний, ілюзорний»);
зіставляється також безпосередньо з дієсловами *merti «умирати», *mar- «псувати, знищувати», спорідненим із двн. marrjan «перешкоджати», англ. mar «псувати» (Варбот 31; Machek ESJČ 352 – 353) – Фасмер II 575;
Преобр. II 511;
Brückner 322;
SW II 885;
Holub – Lyer 304;
Holub – Kop. 217;
Schuster-Šewc 888 – 889;
Bezlaj ESSJ II 167 – 168;
Mikl. EW 184;
Matzenauer 58;
р. [ма́рный] «стомлений, змучений», бр. ма́рны «даремний, худий», п. marny «даремний, злиденний», вл. нл. marny «нікудишній», ч. marný «даремний, пустий», слц. márny «тс.», слн. [máren] «мізерний, нікудишній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

марне́те «псувати, марнувати»
марне́тний «даремний»
ма́рний «худий»
марни́ця «дрібниця»
марні́ти «ставати худим; пропадати марно»
марнота́
ма́рнощі
марнува́ти «витрачати даремно»
нама́рне
нама́рно
помарни́ти «знищити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mar «псувати» англійська
ма́рны «даремний, худий» білоруська
marny «нікудишній» верхньолужицька
marrjan «перешкоджати» давньоверхньонімецька
marny «нікудишній» нижньолужицька
marny «даремний, злиденний» польська
ма́рный «стомлений, змучений» російська
márny «тс.» словацька
máren «мізерний, нікудишній» словенська
marný «даремний, пустий» чеська
мара́ (первісне значення «уявний, нереальний, ілюзорний») ?
*merti «умирати» ?
*mar- «псувати, знищувати» ?
EW ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України