МАРКІТНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
марко́та «тривога, непокій; поганий настрій»
запозичення з польської мови;
п. markotny «смутний, незадоволений», як і ч. [mrkotný] «сонний, плаксивий», слц. mrkotný «неприємний, гидкий», очевидно, зводиться до псл. *mъrknǫti «меркнути, темніти» (› «похмурніти, смутніти»);
пор. р. [ма́рко́тный] «хмарний, туманний; сумний,стурбований»;
менш переконливе зіставлення (Machek ESJČ 380; Knobloch Kratylos 4, 39) з хетт. markiya- «відкидати, не схвалювати», брет. morchet «турбота, неприємність», як і пов’язання (Brückner 323) із звуконаслідувальними дієсловами типу п. mruczeć «мурмотати»;
р. [ма́ркотно] «млосно, неприємно», бр. марко́та «сум, туга, журба», [марката́] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маркі́тний
«невдоволений; сумний; страшний»
марко́тний
«сумний»
марко́тно
«прикро, досадно»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
марко́та «сум, туга, журба» | білоруська |
morchet «турбота, неприємність» | бретонська |
markotny «смутний, незадоволений» | польська |
mruczeć «мурмотати» | польська |
*m «меркнути, темніти» (› «похмурніти, смутніти») | праслов’янська |
ма́рко́тный «хмарний, туманний; сумний,стурбований» | російська |
ма́ркотно «млосно, неприємно» | російська |
mrkotný «неприємний, гидкий» | словацька |
марката́ «тс.» | українська |
mrkotný «сонний, плаксивий» | чеська |
ма́рко́тный «хмарний, туманний; сумний,стурбований» | ? |
markiya- «відкидати, не схвалювати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України