МАРКІЗА — ЕТИМОЛОГІЯ
маркі́з (дворянський титул)
запозичення з французької мови;
фр. marquis «тс.» походить від пізньолат. marchensis «начальник марки (прикордонної області)», пов’язаного з *marca «прикордонна область», що зводиться до двн. marc(h)a, спорідненого з днн. гот. marka, снн. mark, дангл. mearс «тс.», лат. margō «край, межа, кордон»;
р. болг. марки́з, бр. маркі́з, п. вл. markiz, ч. markýz, слц. слн. markíz, м. маркиз, схв. маркӣз;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маркі́за
«дружина або дочка маркіза; дашок над вікном або балконом для захисту від сонця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| маркі́з | білоруська |
| марки́з | болгарська |
| markiz | верхньолужицька |
| marka | готська |
| mearс «тс.» | давньоанглійська |
| marc(h)a | давньоверхньонімецька |
| marka | давньонижньонімецька |
| margō «край, межа, кордон» | латинська |
| маркиз | македонська |
| marchensis «начальник марки (прикордонної області)» | пізньолатинська |
| markiz | польська |
| марки́з | російська |
| маркӣз | сербохорватська |
| mark | середньонижньонімецька |
| markíz | словацька |
| markíz | словенська |
| marquis «тс.» | французька |
| markýz | чеська |
| *marca «прикордонна область» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України