МАРКІЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

маркі́з (дворянський титул)

запозичення з французької мови;
фр. marquis «тс.» походить від пізньолат. marchensis «начальник марки (прикордонної області)», пов’язаного з *marca «прикордонна область», що зводиться до двн. marc(h)a, спорідненого з днн. гот. marka, снн. mark, дангл. mearс «тс.», лат. margō «край, межа, кордон»;
р. болг. марки́з, бр. маркі́з, п. вл. markiz, ч. markýz, слц. слн. markíz, м. маркиз, схв. маркӣз;
Фонетичні та словотвірні варіанти

маркі́за «дружина або дочка маркіза; дашок над вікном або балконом для захисту від сонця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маркі́з білоруська
марки́з болгарська
markiz верхньолужицька
marka готська
mearс «тс.» давньоанглійська
marc(h)a давньоверхньонімецька
marka давньонижньонімецька
margō «край, межа, кордон» латинська
маркиз македонська
marchensis «начальник марки (прикордонної області)» пізньолатинська
markiz польська
марки́з російська
маркӣз сербохорватська
mark середньонижньонімецька
markíz словацька
markíz словенська
marquis «тс.» французька
markýz чеська
*marca «прикордонна область» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України