МАРКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́рка «поштовий знак оплати; торговельний знак на виробі»
запозичення з німецької мови;
нвн. Márke «тс.», merken «значи́ти, позначати», двн. merken, merсһen «звертати увагу, помічати», снн. mẹrken «тс.», свн. marc «знак» споріднені з гол. merk «марка, позначка, тавро», дфриз. merke «знак, ознака», дангл. meark, англ. дісл. mark «тс.», дфриз. mẹrkia «помічати», дангл. mearkian, дісл. mẹrkja, дат. mẹrke, шв. märka «тс.» і пов’язані з нвн. Mark «кордон, прикордонна область», двн. marc(h)a «кордон, межа», дфриз. mẹrke, дангл. mearc «тс.», дісл. mark «прикордонний ліс», спорідненими з перс. marz «місцевість, кордон», лат. margo «край, межа»;
р. бр. болг. м. ма́рка, п. ч. слц. вл. нл. marka, схв. мȁрка, слн. márka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маркува́льний
маркува́льник
маркува́ти
ма́рочний
ма́рочниця
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mark «тс.» | англійська |
ма́рка | білоруська |
ма́рка | болгарська |
marka | верхньолужицька |
merk «марка, позначка, тавро» | голландська |
meark | давньоанглійська |
mearkian | давньоанглійська |
mearc «тс.» | давньоанглійська |
merken | давньоверхньонімецька |
marc(h)a «кордон, межа» | давньоверхньонімецька |
mark «тс.» | давньоісландська |
mẹrkja | давньоісландська |
mark «прикордонний ліс» | давньоісландська |
merke «знак, ознака» | давньофризька |
mẹrkia «помічати» | давньофризька |
mẹrke | давньофризька |
mẹrke | датська |
margo «край, межа» | латинська |
ма́рка | македонська |
marka | нижньолужицька |
Márke «тс.» | нововерхньонімецька |
Mark «кордон, прикордонна область» | нововерхньонімецька |
marz «місцевість, кордон» | перська |
marka | польська |
ма́рка | російська |
мȁрка | сербохорватська |
marc «знак» | середньоверхньнімецька |
mẹrken «тс.» | середньонижньонімецька |
marka | словацька |
márka | словенська |
marka | чеська |
märka «тс.» | шведська |
merken «значи́ти, позначати» | ? |
merсһen «звертати увагу, помічати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України