МАРКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́рка «поштовий знак оплати; торговельний знак на виробі»

запозичення з німецької мови;
нвн. Márke «тс.», merken «значи́ти, позначати», двн. merken, merсһen «звертати увагу, помічати», снн. mẹrken «тс.», свн. marc «знак» споріднені з гол. merk «марка, позначка, тавро», дфриз. merke «знак, ознака», дангл. meark, англ. дісл. mark «тс.», дфриз. mẹrkia «помічати», дангл. mearkian, дісл. mẹrkja, дат. mẹrke, шв. märka «тс.» і пов’язані з нвн. Mark «кордон, прикордонна область», двн. marc(h)a «кордон, межа», дфриз. mẹrke, дангл. mearc «тс.», дісл. mark «прикордонний ліс», спорідненими з перс. marz «місцевість, кордон», лат. margo «край, межа»;
р. бр. болг. м. ма́рка, п. ч. слц. вл. нл. marka, схв. мȁрка, слн. márka;
Фонетичні та словотвірні варіанти

маркува́льний
маркува́льник
маркува́ти
ма́рочний
ма́рочниця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mark «тс.» англійська
ма́рка білоруська
ма́рка болгарська
marka верхньолужицька
merk «марка, позначка, тавро» голландська
meark давньоанглійська
mearkian давньоанглійська
mearc «тс.» давньоанглійська
merken давньоверхньонімецька
marc(h)a «кордон, межа» давньоверхньонімецька
mark «тс.» давньоісландська
mẹrkja давньоісландська
mark «прикордонний ліс» давньоісландська
merke «знак, ознака» давньофризька
mẹrkia «помічати» давньофризька
mẹrke давньофризька
mẹrke датська
margo «край, межа» латинська
ма́рка македонська
marka нижньолужицька
Márke «тс.» нововерхньонімецька
Mark «кордон, прикордонна область» нововерхньонімецька
marz «місцевість, кордон» перська
marka польська
ма́рка російська
мȁрка сербохорватська
marc «знак» середньоверхньнімецька
mẹrken «тс.» середньонижньонімецька
marka словацька
márka словенська
marka чеська
märka «тс.» шведська
merken «значи́ти, позначати» ?
merсһen «звертати увагу, помічати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України