МАРКОВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
мо́рква «Daucus L.» (бот.)
псл. *mьrky, род. в. *mъrkъve «морква»;
споріднене з лит. burkūnas і далі, можливо, з двн. mor(a)ha «тс.»;
іє. *mrk-/brk-;
припущення про запозичення з германських мов (Корш Сб. Дринову 59), крім форм з х (Mikl. EW 192; Uhlenbeck AfSlPh 15, 489), не доведено;
рум. mórkov «морква», молд. мо́рков «тс.» запозичено з української мови;
р. морко́вь, [мо́рква], бр. мо́рква, п. marchew, ч. mrkev, [mrkva], слц. mrkva, вл. morchej, нл. marchej, [marchwej], болр. м. мо́рков (з укр.), схв. мрква, слн. mŕkev, стсл. мръкы;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маркови́й
морви́ння
моркв
«морквиння»
моркв'
моркви́на
мо́ркви́ця
моркі́вка
морківни́к
«Silaus Mill. (рослина родини моркв’яних)»
мо́рко́в
«морква»
морков'я́ний
морковец
«дика морква»
моркови́ння
морко́ви́ця
«тс.»
морко́вка
морковник
«дика морква; морківник»
морко́вця
«морква О; дика морква МСБГ»
мортьва
мо́рхва
мо́рхов
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́рква | білоруська |
| morchej | верхньолужицька |
| mor(a)ha «тс.» | давньоверхньонімецька |
| *mrk-/brk- | індоєвропейська |
| burkūnas | литовська |
| мо́рков (з укр.) | македонська |
| мо́рков «тс.» | молдавська |
| marchej | нижньолужицька |
| marchew | польська |
| *mьrky | праслов’янська |
| морко́вь | російська |
| mórkov «морква» | румунська |
| м | сербохорватська |
| mrkva | словацька |
| mŕkev | словенська |
| мръкы | старослов’янська |
| мо́рква | українська |
| mrkva | українська |
| marchwej | українська |
| mrkev | чеська |
| *mъrkъve «морква» | ? |
| *mъrkъve «морква» | ? |
| х | ? |
| мо́рков (з укр.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України