МАРЕНОВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
маре́на «Rubia L., трав’яниста рослина, з кореневища якої добували червону фарбу» (бот.)
очевидно, псл. marěna, пов’язане з marati «бруднити» з огляду на властивість кореневища рослин родини маренових забарвлювати в різні кольори;
недостатньо обґрунтована думка (Brückner 323) про запозичення в східнослов’янські мови з польської;
р. маре́на, бр. марэ́на, п. marzana «марена», marzanna «тс.», marzanka «маренка», ч. mařina «марена», ст. mařena, marana, mořanka «тс.», [mařena] «підмаренник», mařinka «маренка», слц. marena «марена», marinka «маренка», схв. [маринка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маре́ник
«скабіоза, Scabiosa L.»
маре́нка
«Asperula L.»
маренник
«підмаренник, Galium L.»
маре́нові
марєник
«скабіоза голубина, Scabiosa columbaria L.»
маріна
марянка
морена
«тс.»
морянка
«ТС.»
підмаре́нник
«Galium L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| марэ́на | білоруська |
| marzana «марена»«тс.»«маренка» | польська |
| marzanna «марена»«тс.»«маренка» | польська |
| marzanka «марена»«тс.»«маренка» | польська |
| marěna | праслов’янська |
| маринка «тс.» | сербохорватська |
| marena «марена»«маренка» | словацька |
| marinka «марена»«маренка» | словацька |
| mařena «підмаренник»«маренка» | українська |
| mařinka «підмаренник»«маренка» | українська |
| mařina «марена» | чеська |
| marati «бруднити» | ? |
| маре́на | ? |
| mařena «тс.» | ? |
| marana «тс.» | ? |
| mořanka «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України