МАРЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, через посередництво польської і чеської мов запозичено з німецької;

нвн. Bahre «мари; труна», двн. bȃra «тс.» зводяться до пгерм. *bër- «нести», спорідненого з лат. fero «несу», гр. φέρω «тс.»;

звук м на місці б з’явився в чеській мові (пор. ч. ст. páry «мари»„ нл. bory «тс.») під впливом uměrati, mor;

припускається також безпосередній зв’язок з псл. mor- «мерти» (Трубачев ZfSl 3, 675; Schuster-Šewc 890);

р. бр. [ма́ры], п. вл. mary, ч. слц. máry;

запозичення з молдавської мови;

молд. маса маре «званий обід» (букв. «великий стіл») (як і рум. masa mare «тс.») складається з іменника ма́са (рум. mása) «стіл», що походить від лат. mensa, яке загальноприйнятої етимології не має, та ма́ре (рум. máre) «великий», що зводиться до лат. mās, maris «чоловічий; потужний, могутній», так само з неясною етимологією;