МАРГАРИТА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з грецької мови;

гр. Μαργαριτώ походить від μαργαρίτης «перлина», пов’язаного з μάργαρον «тс.»;

р. болг. Маргари́та, бр. Маргары́та, Маргарэ́та, п. Małgorzata, ч. Markéta, ч. ст. слц. нл. Margareta, вл. Marhata, схв. Маргарéта, Мàргита, слц. слн. Margaréta, стсл. Маргарѣта;

запозичення з французької мови;

фр. marguerite «стокротка, ромашка» через лат. margarīta «перлина» зводиться до гр. μαργαρίτης «тс.; вид рослини», пов’язаного з μάργαρον «перлина»;

р. маргари́тка, бр. маргары́тка, п. margerytka, заст. margarytka, margierytka, ч. margerita «тс.», [margareta] «королиця, Leucanthemum D. C. (Chrysanthemum leucanthemum)», слц. margarét(k)a «ромашка, Matricaria L.», болг. маргари́та, м. маргарит(ка) «конвалія, (Convallaria L.)», схв. маргарèтка (маргарéта) «стокротка», слн. marjét(ic)a «тс.»;