МАРАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мара́ти «бруднити»
псл. marati «мазати, бруднити»;
можливо, пов’язане з moriti «фарбувати»;
очевидно, споріднене з лит. moraĩ «пліснява», гр. μορύσσω «роблю чорним, покриваю кіптявою»;
іє. *mer-/ mor- «чорнити, темна фарба»;
недостатньо обґрунтовані зіставлення з н. Marke «знак, тавро» (Преобр. І 510), англ. mar «псувати» (Matzenauer LF 10, 61), дінд. upamarayati «занурюється, робить соковитим» (Zubatý AfSlPh 13, 432; Uhlenbeck 222);
р. марать «бруднити; [білити]», п. (з укр.) вл. marać «бруднити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́равий
«масний, липкий»
марки́й
«мазкий»
(Me)
марува́тий
«брудний, нечистий»
пома́рка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mar «псувати» | англійська |
| μορύσσω «роблю чорним, покриваю кіптявою» | грецька |
| upamarayati «занурюється, робить соковитим» | давньоіндійська |
| *mer-/ mor- «чорнити, темна фарба» | індоєвропейська |
| moraĩ «пліснява» | литовська |
| Marke «знак, тавро» | німецька |
| вл. marać «бруднити» (з укр.) | польська |
| marati «мазати, бруднити» | праслов’янська |
| марать «бруднити; [білити]» | російська |
| moriti «фарбувати» | ? |
обмаруцкати «обваляти»
очевидно, результат контамінації слів [обвару́цкати] «забруднити» і мара́ти «бруднити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| обвару́цкати «забруднити» | ? |
| мара́ти «бруднити» | ? |
марму́зити «бруднити обличчя»
очевидно, результат контамінації дієслів мара́ти і му́рзати, зближених з марму́за «пика»;
бр. [марму́за] «замазура»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замарму́зити
«забруднити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| марму́за «замазура» | білоруська |
| мара́ти | ? |
| і | ? |
| му́рзати | ? |
| марму́за «пика» | ? |
маруза́тий «брудний; замурзаний»
очевидно, результат контамінації основи дієслова [мара́ти] «бруднити» і прикметника мурза́тий «замурзаний»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мара́ти «бруднити» | ? |
| мурза́тий «замурзаний» | ? |
Мара́т (чоловіче ім’я)
утворене від фр. Marat, прізвища діяча французької революції кінця XVIII ст;
р. бр. Maра́т, схв. Марат;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Maра́т | білоруська |
| Maра́т | російська |
| Марат | сербохорватська |
| Marat | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України