МАРАЗМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
мара́зм «занепад, повне знесилення»
інтернаціональний термін (пор. фр. marasme, н. Marásmus, англ. marasmus «тс.»), що виник на основі гр. μαρασμός «згасання, виснаження, марніння», пов’язаного з дієсловом μαραίνω «гашу, знищую; гасну, завмираю, марнію», яке зіставляється з ірл. meirb (‹*merui-) «м’який, кволий», дінд. mṛṇāti «дрібнить, товче, мне, розтирає», mūṛnáḥ «розбитий (від утоми)»;
р. бр. мара́зм, п. вл. marazm, ч. marasmus, слц. marazmus, болг. мара́зъм, схв. марàзам;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маразма́тик
маразмати́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мара́зм | білоруська |
| мара́зъм | болгарська |
| marazm | верхньолужицька |
| μαρασμός «згасання, виснаження, марніння» | грецька |
| mṛṇāti «дрібнить, товче, мне, розтирає» | давньоіндійська |
| meirb «м’який, кволий» (‹*merui-) | ірландська |
| marazm | польська |
| мара́зм | російська |
| марàзам | сербохорватська |
| marazmus | словацька |
| marasmus | чеська |
| μαραίνω «гашу, знищую; гасну, завмираю, марнію» | ? |
| mūṛnáḥ «розбитий (від утоми)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України