МАРАБУ — ЕТИМОЛОГІЯ
марабу́ «тропічний птах родини лелекових, Leptoptilus crumeniferus»
через посередництво французької або німецької мови (фр. marabout, н. Márabu) запозичено з португальської;
порт. marabuto «тс.» походить від ар. murābit, marābit «пустельник» (птах живе самітно);
р. бр. болг. марабу́, п. marabut, ч. слц. вл. marabu, схв. мȁрабу «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| murābit | арабська |
| марабу́ | білоруська |
| марабу́ | болгарська |
| marabu | верхньолужицька |
| marabut | польська |
| marabuto «тс.» | португальська |
| мȁрабу «тс.» | сербохорватська |
| marabu | словацька |
| marabu | чеська |
| marābit «пустельник» (птах живе самітно) | ? |
| марабу́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України