МАНІФЕСТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
маніфе́ст «урочисте звернення влади до народу; політична відозва»
запозичено з французької мови (можливо, через німецьку, н. Manifést, Manifestatión);
фр. manifeste, manifestation походять від лат. manifēstus «явний, очевидний», первісно «взятий (чи даний) рукою», manifēstātio «вияв, прояв», утворених з основ слів manus «рука» та -festus «такий, якого можна схопити», спорідненого, можливо, з дінд. dhárṣati «насмілюється», гр. θάρσος «сміливість, відвага», θράσος «тс.», псл. *dьrzati «насмілюватися», укр. дерза́ти;
р. болг. м. манифе́ст, бр. маніфе́ст, п. ч. слц. вл. manifest, нл. manifestacija «маніфестація», схв. мȁнифест, слн. manifést;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маніфеста́нт
«учасник маніфестації»
маніфеста́ція
«масовий політичний виступ, масова вулична процесія»
маніфестува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
маніфе́ст | білоруська |
манифе́ст | болгарська |
manifest | верхньолужицька |
θάρσος «сміливість, відвага» | грецька |
dhárṣati «насмілюється» | давньоіндійська |
manifēstus «явний, очевидний» | латинська |
манифе́ст | македонська |
manifestacija «маніфестація» | нижньолужицька |
manifest | польська |
*d «насмілюватися» | праслов’янська |
манифе́ст | російська |
мȁнифест | сербохорватська |
manifest | словацька |
manifést | словенська |
дерза́ти | українська |
manifeste | французька |
manifest | чеська |
первісно «взятий (чи даний) рукою» | ? |
manifēstātio «вияв, прояв» | ? |
-festus «такий, якого можна схопити» | ? |
θράσος «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України