МАНІФЕСТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

маніфе́ст «урочисте звернення влади до народу; політична відозва»

запозичено з французької мови (можливо, через німецьку, н. Manifést, Manifestatión);
фр. manifeste, manifestation походять від лат. manifēstus «явний, очевидний», первісно «взятий (чи даний) рукою», manifēstātio «вияв, прояв», утворених з основ слів manus «рука» та -festus «такий, якого можна схопити», спорідненого, можливо, з дінд. dhárṣati «насмілюється», гр. θάρσος «сміливість, відвага», θράσος «тс.», псл. *dьrzati «насмілюватися», укр. дерза́ти;
р. болг. м. манифе́ст, бр. маніфе́ст, п. ч. слц. вл. manifest, нл. manifestacija «маніфестація», схв. мȁнифест, слн. manifést;
Фонетичні та словотвірні варіанти

маніфеста́нт «учасник маніфестації»
маніфеста́ція «масовий політичний виступ, масова вулична процесія»
маніфестува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маніфе́ст білоруська
манифе́ст болгарська
manifest верхньолужицька
θάρσος «сміливість, відвага» грецька
dhárṣati «насмілюється» давньоіндійська
manifēstus «явний, очевидний» латинська
манифе́ст македонська
manifestacija «маніфестація» нижньолужицька
manifest польська
*d «насмілюватися» праслов’янська
манифе́ст російська
мȁнифест сербохорватська
manifest словацька
manifést словенська
дерза́ти українська
manifeste французька
manifest чеська
первісно «взятий (чи даний) рукою» ?
manifēstātio «вияв, прояв» ?
-festus «такий, якого можна схопити» ?
θράσος «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України