МАНІПУЛЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
маніпуля́ція «складна дія над чимось; (перен.) махінація»
запозичення з французької мови;
фр. manipulation «тс.», manipuler «маніпулювати, обробляти» пов’язані з manipule «жменя» чи походять від лат. manipulus (‹*maniplos) «тс.», утвореного з основ іменника manus «рука» та дієслова рlео «наповнюю»;
р. манипуля́ция, бр. маніпуля́цыя, п. manipulacja, ч. manipulace, слц. manipulácia, вл. manipulacija, болг. манипула́ция, м. схв. манипулáции, слн. manipulácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маніпулюва́ти
маніпуля́нт
маніпуля́тор
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| маніпуля́цыя | білоруська |
| манипула́ция | болгарська |
| manipulacija | верхньолужицька |
| manipulus «тс.» (‹*maniplos) | латинська |
| манипулáции | македонська |
| manipulacja | польська |
| манипуля́ция | російська |
| манипулáции | сербохорватська |
| manipulácia | словацька |
| manipulácija | словенська |
| manipulation «тс.» | французька |
| manipulace | чеська |
| manipuler «маніпулювати, обробляти» | ? |
| manipule «жменя» | ? |
| manus «рука» | ? |
| рlео «наповнюю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України