МАНІКЮРНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
манікю́р «чищення і полірування нігтів на руках»
запозичення з французької мови;
фр. manucure, manicure «тс.» походить від слат. manicura, утвореного з основ лат. manus «рука» і cūro «піклуюся, доглядаю»;
р. болг. маникю́р, бр. манікю́р, п. manicure, ч. слц. manikúra, вл. manikira, м. маники́р, схв. манùкӣр, маникýра, слн. manikíra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
манікю́рниця
манікю́рша
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
манікю́р | білоруська |
маникю́р | болгарська |
manikira | верхньолужицька |
manus «рука» | латинська |
маники́р | македонська |
manicure | польська |
маникю́р | російська |
манùкӣр | сербохорватська |
manicura | середньолатинська |
manikúra | словацька |
manikíra | словенська |
маникýра | українська |
manucure | французька |
manikúra | чеська |
manicure «тс.» | ? |
cūro «піклуюся, доглядаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України