МАНІЖКА — ЕТИМОЛОГІЯ
мани́шка «нагрудник до чоловічої сорочки»
зближується з лат. mancus «недостатній» (Горяев 201), з п. manyż «косметика» (SW II 365);
припускається спільність походження з манже́та (Фасмер II 569; Преобр. І 509; Горяев 201);
пов’язується з мана́, мани́ти (Фасмер – Трубачев II 569; КЭСРЯ 255);
р. мани́шка, бр. мані́шка, п. maniszka;
зближується з лат. mancus «недостатній» (Горяев 201), з п. manyż «косметика» (SW II 365);
припускається спільність походження з манже́та (Фасмер II 569; Преобр. І 509; Горяев 201);
пов’язується з мана́, мани́ти (Фасмер – Трубачев II 569; КЭСРЯ 255);
р. мани́шка, бр. мані́шка, п. maniszka;
загальновизнаної етимології не має;
загальновизнаної етимології не має;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мані́жка
мані́шка
«тс.; [велика квітка, яку вишивають на тканині, а потім прикріпляють до одягу МСБП»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мані́шка | білоруська |
| мані́шка | білоруська |
| mancus | латинська |
| mancus | латинська |
| maniszka | польська |
| maniszka | польська |
| мани́шка | російська |
| мани́шка | російська |
| манже́та | українська |
| мана́ | українська |
| мани́ти | українська |
| манже́та | українська |
| мана́ | українська |
| мани́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України