МАНУСКРИПТ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської мови;

пізньолат. manuskriptum «рукопис» є результатом злиття словосполучення manu skriptum «рукою писане», що складається з форми аблатива однини іменника manus «рука», спорідненого з алб. mεngε «рукав», кімр. maneg «рукавичка», дісл. дангл. mund «рука», двн. munt «тс.», і пасивного дієприкметника с. р. одн. від дієслова scrībo «пишу», спорідненого з гр. σκαρῑφάομαι «дряпаю», лтс. skribelêt «дряпати, погано писати», scrãpêt «скребти», сірл. scrīpaim «дряпаю, скребу, насікаю», двн. scrīban «писати», днн. skrīban «тс.»;

р. болг. м. манускри́пт, бр. манускры́пт, п. manuskrypt, ч. слц. вл. нл. manuskript, схв. манỳскрипт, слн. manuskrípt;