МАНТИЛЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
мантиля́ти «махати, вимахувати»
бр мантыляць «тс.»;
афективне утворення, паралельне майтала́ти «мотати, мотатися, гойдати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
монткля́ти
«бовтати, мотатися)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мантыляць «тс.» | ? |
| майтала́ти «мотати, мотатися, гойдати» | ? |
минтилі́ти «прошмигати, мигтіти, швидко рухатися»
афективне утворення, паралельне до [мантиля́ти] «махати, вимахувати» (пор.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мантиля́ти «махати, вимахувати» (пор.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України