МАНИШКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

мани́шка «нагрудник до чоловічої сорочки»

зближується з лат. mancus «недостатній» (Горяев 201), з п. manyż «косметика» (SW II 365);
припускається спільність походження з манже́та (Фасмер II 569; Преобр. І 509; Горяев 201);
пов’язується з мана́, мани́ти (Фасмер – Трубачев II 569; КЭСРЯ 255);
р. мани́шка, бр. мані́шка, п. maniszka;
зближується з лат. mancus «недостатній» (Горяев 201), з п. manyż «косметика» (SW II 365);
припускається спільність походження з манже́та (Фасмер II 569; Преобр. І 509; Горяев 201);
пов’язується з мана́, мани́ти (Фасмер – Трубачев II 569; КЭСРЯ 255);
р. мани́шка, бр. мані́шка, п. maniszka;
загальновизнаної етимології не має;
загальновизнаної етимології не має;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мані́жка
мані́шка «тс.; [велика квітка, яку вишивають на тканині, а потім прикріпляють до одягу МСБП»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мані́шка білоруська
мані́шка білоруська
mancus латинська
mancus латинська
maniszka польська
maniszka польська
мани́шка російська
мани́шка російська
манже́та українська
мана́ українська
мани́ти українська
манже́та українська
мана́ українська
мани́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України