МАНЕВР — ЕТИМОЛОГІЯ
мане́вр
запозичення з французької мови;
фр. manoeuvre «дія, праця, маневр» походить від нар.-лат. manuopera букв. «робота рук», пов’язаного з дієсловом *manuoperāre, що складається з основ слів manus «рука» та operor «працюю, дію»;
р. манёвр, бр. мане́ўр, п. manewr, ч. manévr, слц. слн. manéver, вл. нл. manewer, болг. мане́вра, маньо́вър, м. мане́вар, схв. мàнēвар, мàнēвра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мане́врений
мане́ври
маневро́вий
маневрува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мане́ўр | білоруська |
| мане́вра | болгарська |
| manewer | верхньолужицька |
| мане́вар | македонська |
| manuopera | народнолатинська |
| manewer | нижньолужицька |
| manewr | польська |
| манёвр | російська |
| мàнēвар | сербохорватська |
| manéver | словацька |
| manéver | словенська |
| маньо́вър | українська |
| мàнēвра | українська |
| manoeuvre «дія, праця, маневр» | французька |
| manévr | чеська |
| *manuoperāre | ? |
| manus «рука» | ? |
| operor «працюю, дію» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України