МАНДЖАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
манджа́ти «поспішати, квапливо йти»
неясне;
можливо, пов’язане з мандрува́ти, ма́ндри;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мандзьо́х
«мандрівник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| з | ? |
| мандрува́ти | ? |
| ма́ндри | ? |
манджа́к «тарган, Blatta orientalis» (ент.)
очевидно, пов’язане з [манджа́ти] «поспішати» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
мандза́к
монджа́к
мончу́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| манджа́ти «поспішати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України