МАНГАНІН — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́нга́н «марганець» (заст.)
запозичення з німецької мови;
н. Mangán походить від іт. manganese «тс.», що є перекрученою формою слат. magnesia «магнезія» або зводитьея до гр. μάν «так, справді» і γάνυμι «проясняю, наводжу блиск»;
р. мангани́т «тс.», п. ч. вл. mangan «марганець», слц. слн. mangán, болг. манга́н, м. манган, схв. мàнгāн «тє.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мангані́н
«сплав міді з марганцем та нікелем»
мангані́т
«руда марганцю»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| манга́н | болгарська |
| mangan «марганець» | верхньолужицька |
| μάν «так, справді» | грецька |
| manganese «тс.» | італійська |
| манган | македонська |
| Mangán | німецька |
| mangan «марганець» | польська |
| мангани́т «тс.» | російська |
| мàнгāн «тє.» | сербохорватська |
| magnesia «магнезія» | середньолатинська |
| mangán | словацька |
| mangán | словенська |
| mangan «марганець» | чеська |
| γάνυμι «проясняю, наводжу блиск» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України