МАМИНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́ма
р- бр. др. болг. м. ма́ма, п. слц. вл. нл. mama, ч. слн. máma, полаб. mamoĭ, схв. мȁма;
псл. mama;
споріднене з лит. mamà «мати», лтс. mama «тс.», лат. mamma «тс.; груди», гр. μάμμη, μάμμα «мати, баба», алб. mëmë «мати», дінд. māma «дядько»;
іє. *mama «мати»;
виникло в дитячій мові шляхом повторення складу ma, подібно до ба́ба, дя́дя, та́то;
Фонетичні та словотвірні варіанти
змамчі́ти
«втратити здатність бути годувальницею»
ма
маме́ха
мами́зна
«спадщина після матері»
ма́мин
мамі́й
ма́мка
ма́мкати
«часто кликати матір»
мамкува́ти
«бути мамкою (годувальницею)»
ма́мойка
ма́мсик
«мамій»
маму́ля
мамуни́йка
мамунцу́ня
маму́нця
маму́ня
мамусь
маму́ся
маму́ха
мамці́й
«мамій»
мамцюсь
«матуся»
мамця
ма́мчити
«тс.»
ма́мчич
«син мамки»
мамчу́р
«мамій»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mëmë «мати» | албанська |
ма́ма | білоруська |
ма́ма | болгарська |
mama | верхньолужицька |
μάμμη | грецька |
māma «дядько» | давньоіндійська |
ма́ма | давньоруська |
*mama «мати» | індоєвропейська |
mamma «тс.; груди» | латинська |
mama «тс.» | латиська |
mamà «мати» | литовська |
ма́ма | македонська |
mama | нижньолужицька |
mamoĭ | полабська |
mama | польська |
mama | праслов’янська |
мȁма | сербохорватська |
mama | словацька |
máma | словенська |
máma | чеська |
μάμμα «мати, баба» | ? |
ба́ба | ? |
дя́дя | ? |
та́то | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України