МАМА — ЕТИМОЛОГІЯ

виникло в дитячій мові шляхом повторення складу ma, подібно до ба́ба, дя́дя, та́то;

іє. *mama «мати»;

споріднене з лит. mamà «мати», лтс. mama «тс.», лат. mamma «тс.; груди», гр. μάμμη, μάμμα «мати, баба», алб. mëmë «мати», дінд. māma «дядько»;

псл. mama;

р- бр. др. болг. м. ма́ма, п. слц. вл. нл. mama, ч. слн. máma, полаб. mamoĭ, схв. мȁма;

результат скорочення в розмовній мові іменника ма́ма (клична форма ма́мо);

пор. аналогічні утворення дінд. mā- «мати», гр. (дор.) μα (у словосполученні μα γα «о мати земле»), англ. ma (дит.) «мама»;

болг. м. ма (звертання до матері, до жінки), схв. мȃ «тс.»;

н. Mája походить від лат. Maja (букв. «велична») або від гр. Μαĩα (Μαίη), імені давньогрецької богині, матері Гермеса (Меркурія), утвореного від μαĩα «мати, годувальниця, нянька, баба», спорідненого з μάμμα (μάμμη) «мама», укр. ма́ма;

запозичення з німецької мови;

у східнослов’янських мовах вторинно пов’язується з назвою місяця май і першотравневим святом;

р. Ма́йя, бр. Ма́я, ч. нл. Maja, болг. Майя, Мая;

назва зумовлена, очевидно, тим, що ріжки використовуються як лікувальний засіб у гінекологічній та акушерській практиці (пор. іншу назву ріжків [маточні ріжки]);

похідне утворення від мама;

очевидно, запозичення з російської мови;

р. [мо́мсик] «малий хлопчик; дуже молода, незріла людина», [мо́мса] «тс.», [мо́мыз] «мала непоказна людина», можливо, пов’язані з [мо́ма] «мама», як укр. [ма́мсик] «мамій» з ма́ма;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. omam «омана», omamienie «тс.», omamić «ошукати, одурити, звабити», як і ч. [omama] «одур», omámení «тс.», omámit «одурманити», слц. omam «дурман, одур», omamit’ «одурманити», болг. ма́мя «обманювати, манити», м. мами «манити, обманювати», схв. о̀мама «заманювання, зваблення, спокуса», о̏ма̄м «принада», ома́мити «звабити, спокусити», слн. omáma «наркоз, присипляння, приголомшення», omámіti «приголомшувати, одурманювати, присипляти» є префіксальними утвореннями від дієслова mamić «вабити, манити» (ч. mámiti «дурманити», слц. mámit’ «тс.», псл. mamiti), очевидно, пов’язаного з мани́ти (псл. maniti);

бр. [ома́міць] «ввести в оману»;