МАЛЯРІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́ля́р «художник; робітник, що фарбує стіни приміщень і под.; [фарбувальник ниток; ремісник, що вибивав орнаменти на спідницях О]»

через польське посередництво запозичено з німецької мови;
н. Máler «тс.» ( ‹свн. mâlære «художник») пов’язане з malen «малювати»;
р. бр. маля́р, п. malarz, ч. malíř, слц. maliar, вл. moler, нл. molaŕ, схв. мȁлер, мòлер, слн. málar;
Фонетичні та словотвірні варіанти

маляре́нко
маляри́ха
малярі́вна
маля́рка «художниця; дружина маляра»
маля́рня
маля́рство
малярува́ти
малярчу́к «учень маляра»
маляръ (1600 -- 1605)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маля́р білоруська
moler верхньолужицька
molaŕ нижньолужицька
Máler «тс.» ( ‹свн. mâlære «художник») німецька
malarz польська
мȁлер сербохорватська
maliar словацька
málar словенська
мòлер українська
malíř чеська
malen «малювати» ?
маля́р ?

муля́р «маляр»

результат видозміни звукових форм ма́ля́р, малюва́ти, очевидно, зближених з му́ля́р «каменяр.– Див. ще малюва́ти, ма́ля́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мулюва́ти «малювати»
муля́рник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́ля́р ?
малюва́ти ?
му́ля́р «каменяр.-- Див. ще малюва́ти, ма́ля́р. ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України