МАЛПУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́впа
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. Máulaffe «мавпа» складається з основ іменників Maul «паща» (свн. mūl(е), двн. mula), спорідненого з дісл. mыБb дфриз. mula, дат. шв. mule, гот. *mūlō- «тс.», гр. μύλλω «стискати губи», норв. smaul(e) «рот», лтс. smaule «паща», і Affe «мавпа» (свн. affe, двн. affo), спорідненого з дісл. арі, дангл. ара, англ. аре «тс.»;
герм. apan неясного походження, можливо, давнє запозичення з слов’янських або кельтських мов (пор. др. опица, ч. opice, пкельт. abránas (ἀβράνας) «мавпа»);
спільного слова на означення мавпи в індоєвропейських мовах немає;
звук в в укр. ма́впа з’явився, можливо, за аналогією до слів вовк, жо́втий і под;
ф у формі малфа, поширеній на Закарпатті і в галицьких говорах, міг виникнути під впливом говорів німецьких колоністів;
бр. ма́лпа, п. małpa, [małupa], ст. maułpa, слц. [nalpa];
Фонетичні та словотвірні варіанти
мавпеня́
мавпі́й
«мавпа-самець»
мавпува́ти
мавпя́тник
«приміщення для мавп»
ма́впячий
ма́лпа
малпува́ти
ма́лфа
«мавпа»
мо́лфа
на́впа
на́лпа
на́лфа
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аре «тс.» | англійська |
ма́лпа | білоруська |
apan | германські |
*mūlō- «тс.» | готська |
μύλλω «стискати губи» | грецька |
ἀβράνας | грецька |
ара | давньоанглійська |
mula | давньоверхньонімецька |
affo | давньоверхньонімецька |
mūli | давньоісландська |
арі | давньоісландська |
опица | давньоруська |
mūla | давньофризька |
mule | датська |
smaule «паща» | латиська |
Máulaffe «мавпа» | німецька |
Maul «паща» (свн. mūl(е) | німецька |
Affe «мавпа» (свн. affe, двн. affo) | німецька |
smaul(e) «рот» | норвезька |
abránas | пехлевійська |
małpa | польська |
małupa | польська |
maułpa | прагерманська |
mūl(е) | середньоверхньнімецька |
affe | середньоверхньнімецька |
nalpa | словацька |
ма́впа | українська |
вовк | українська |
жо́втий | українська |
малфа | українська |
opice | чеська |
mule | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України