МАЛПУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво польської мови запозичено з німецької;

н. Máulaffe «мавпа» складається з основ іменників Maul «паща» (свн. mūl(е), двн. mula), спорідненого з дісл. mыБb дфриз. mula, дат. шв. mule, гот. *mūlō- «тс.», гр. μύλλω «стискати губи», норв. smaul(e) «рот», лтс. smaule «паща», і Affe «мавпа» (свн. affe, двн. affo), спорідненого з дісл. арі, дангл. ара, англ. аре «тс.»;

герм. apan неясного походження, можливо, давнє запозичення з слов’янських або кельтських мов (пор. др. опица, ч. opice, пкельт. abránas (ἀβράνας) «мавпа»);

спільного слова на означення мавпи в індоєвропейських мовах немає;

звук в в укр. ма́впа з’явився, можливо, за аналогією до слів вовк, жо́втий і под;

ф у формі малфа, поширеній на Закарпатті і в галицьких говорах, міг виникнути під впливом говорів німецьких колоністів;

бр. ма́лпа, п. małpa, [małupa], ст. maułpa, слц. [nalpa];