МАКІВНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

мак «Papaver L.; насіння цієї рослини» (бот.)

псл. makъ;
споріднене з лит. aguonà «мак», [maguonà, magona, magūnas] (припускається, однак, що це запозичення з германських мов – Mühl. – Endz. II 547), лтс. magone, magona, прус. moke (не виключається запозичення з слов’янських мов – Brückner 318), двн. mâgo, maho, свн. mahen, mān, нвн. Mohn «тс.», можливо, також дірл. meccun «морква, пастернак», ірл. meacan «тс.», гр. μήκων (дор. μάκων) «мак»;
іє. *mak- «шкіра, плівка, шкіряний гаманець»;
припускається також доіндоєвропейське середземноморське походження;
припущення про запозичення у слов’янські мови з грецької (Фасмер ГСЭ III 119 – 120) заперечується;
р. бр. болг. м. мак, др. макъ, п. слц. вл. нл. mak, ч. mák, схв. мȁк, слн. màk, mák, стсл. макъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

замаківчи́ти «запаморочити»
лимо́нник «пиріг з маком»
ма́ків
ма́ківко́вий
ма́ківни́к «коржик з маком та медом»
маківча́ний
макове́ць «мак» (бот.)
макови́к «маківник»
макови́на «стебло маку; мак дикий, Papaver rhoeas L.»
ма́ковина «бадилля маку»
макови́нець «мак дикий»
макови́нє «тс.; пуста головка маку»
макови́ння «стебла маку»
макови́ще «поле, де був мак»
ма́кові «Раpaveraceae» (бот.)
макові́ти «червоніти»
ма́ковник «маківник»
маковни́ця «продавщиця маківників»
макува́ті «тс.»
маку́рка «головка маку»
мача́ «макове зернятко»
мачи́на
мачи́нє «маковиння»
мачка́тий «дрібний» (про дощ)
мачки́ «вінок з квітів маку»
мачкува́ти «зрізати колоски (як головки маку) Ж; микати, перебирати Ж; виривати руками просо, гречку»
ма́чник «маківник»
ма́чо́к «мак дикий, Papaver rhoeas L.; Glaucium Adans.» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мак білоруська
мак болгарська
mak верхньолужицька
μήκων «мак» (дор. μάκων) грецька
mâgo давньоверхньонімецька
meccun «морква, пастернак» давньоірландська
макъ давньоруська
*mak- «шкіра, плівка, шкіряний гаманець» індоєвропейська
meacan «тс.» ірландська
magone латиська
aguonà «мак» литовська
мак македонська
mak нижньолужицька
Mohn «тс.» нововерхньонімецька
mak польська
makъ праслов’янська
moke (не виключається запозичення з слов’янських мов -- Brückner 318) прусська
мак російська
мȁк сербохорватська
mahen середньоверхньнімецька
mak словацька
màk словенська
mák словенська
макъ старослов’янська
mák чеська
maguonà (припускається, однак, що це запозичення з германських мов -- Mühl. -- Endz. II 547) ?
magona (припускається, однак, що це запозичення з германських мов -- Mühl. -- Endz. II 547) ?
magūnas (припускається, однак, що це запозичення з германських мов -- Mühl. -- Endz. II 547) ?
magona ?
maho ?
mān ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України