МАКОРТЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
макі́тра «вид глиняного посуду (первісно для розтирання маку); (ірон.) голова людини»
складне утворення з основ слів мак і те́рти (тру);
численні фонетичні варіанти зумовлені деетимологізацією складного слова;
припущення про запозичення з грецької мови (гр. μάκτρα «діжа, балія» – Фасмер ГСЭ 119; Karłowicz 362; Matzenauer 10, 59) позбавлене достатніх підстав;
р. [маки́тра, маки́дра, мако́тра] (з укр.), бр. [макі́тра], мако́тра, [ма́кацер, макацёрт, мако́тар] «макітра», [макаты́ра] «голова», п. makotra, makutra (з укр.), слн. [makóter] «макогін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
макарте́т
макатьо́р
макі́трик
макі́тритися
«паморочитися»
макі́тря
ма́кортет
ма́кортеть
ма́кортик
макорти́т
макоте́р
ма́котерть
макоти́ра
«макогін»
макоти́ря
«стрижена або голена голова; голова людини»
мако́тра
мако́трик
«тс.»
мокоти́ря
моко́тя
мокути́ря
«тс.»
обмакоти́жити
«тс.»
обмакоти́рити
«дуже низько (при самому тілі) обстригти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| макі́тра | білоруська |
| makotra (з укр.) | польська |
| makutra (з укр.) | польська |
| маки́тра | російська |
| makóter «макогін» | словенська |
| маки́дра | українська |
| мако́тра (з укр.) | українська |
| мако́тра | українська |
| ма́кацер | українська |
| макацёрт | українська |
| мако́тар «макітра» | українська |
| макаты́ра «голова» | українська |
| мак (тру) | ? |
| те́рти (тру) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України