МАКОРТЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ

макі́тра «вид глиняного посуду (первісно для розтирання маку); (ірон.) голова людини»

складне утворення з основ слів мак і те́рти (тру);
численні фонетичні варіанти зумовлені деетимологізацією складного слова;
припущення про запозичення з грецької мови (гр. μάκτρα «діжа, балія» – Фасмер ГСЭ 119; Karłowicz 362; Matzenauer 10, 59) позбавлене достатніх підстав;
р. [маки́тра, маки́дра, мако́тра] (з укр.), бр. [макі́тра], мако́тра, [ма́кацер, макацёрт, мако́тар] «макітра», [макаты́ра] «голова», п. makotra, makutra (з укр.), слн. [makóter] «макогін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

макарте́т
макатьо́р
макі́трик
макі́тритися «паморочитися»
макі́тря
ма́кортет
ма́кортеть
ма́кортик
макорти́т
макоте́р
ма́котерть
макоти́ра «макогін»
макоти́ря «стрижена або голена голова; голова людини»
мако́тра
мако́трик «тс.»
мокоти́ря
моко́тя
мокути́ря «тс.»
обмакоти́жити «тс.»
обмакоти́рити «дуже низько (при самому тілі) обстригти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
макі́тра білоруська
makotraукр.) польська
makutraукр.) польська
маки́тра російська
makóter «макогін» словенська
маки́дра українська
мако́траукр.) українська
мако́тра українська
ма́кацер українська
макацёрт українська
мако́тар «макітра» українська
макаты́ра «голова» українська
мак (тру) ?
те́рти (тру) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України