МАЙНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
май «клечання, зелень, якою прикрашають хати на зелені свята»
не зовсім ясне;
розглядається як утворення від кореня *ma«хитатися, коливатися» в словах ма́яти, маха́ти (Горяев 200);
припускається також зв’язок з назвою місяця май «травень» (Brückner 317 – 318);
р. [май] «клечання», бр. [май] «зелень, якою прикрашають хати на зелені свята», п. maj «тс.», ч. máj(e) «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками», слц. máj «дерево, що ставиться перед вікном коханої», нл. maja «весняна берізка», схв. мȃј, мȁј «весняна квітка; зелень», слн. máj «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маї́ня
«клечання, зелень, якою квітчають хату на зелені свята; знаки в полі з гілок»
маї́ти
«заквітчувати зеленню»
майина́
«тс.; опудало»
майи́ти
«робити з гілок знаки в полі»
ма́йка
«букет на щойно поставленому зрубі хати; віха (знак)»
майни́й
«укритий листям»
майова́т
«гуляти»
маюва́ти
«вкриватися листям»
обма́ювати
«прикрашати зеленню»
розмай
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
май «зелень, якою прикрашають хати на зелені свята» | білоруська |
maja «весняна берізка» | нижньолужицька |
maj «тс.» | польська |
май «клечання» | російська |
мȃј | сербохорватська |
máj «дерево, що ставиться перед вікном коханої» | словацька |
máj «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками» | словенська |
мȁј «весняна квітка; зелень» | українська |
máj(e) «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками» | чеська |
ма́яти | ? |
маха́ти | ? |
май «травень» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України