МАЗУРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́зу́ри «етнічна група поляків (жителі Мазовії)» (одн. ма́зу́р)

запозичення з польської мови;
п. Mazur пов’язане з географічною назвою Mazowsze «Мазовія», яка загальноприйнятої етимології не має;
зіставлялася з лит. mãžas «малий» (Потебня РФВ І 260);
розглядалася як складне слово: Mazo-wsze (Brückner 326);
висловлювалося припущення про спорідненість п. Mazur (‹псл. * mažurъ) із слн. [mažúr] «пузан, товстун» (Погодин РФВ 50, 230);
пов’язувалося з п. mazia «болото», mazać «мазати» (Hrabec Onomastica 4/2; Непокупный 112);
р. бр. мазу́р, ч. слц. Mazur, вл. Mazury «мазури», схв. мазýр;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́дзу́р (прізвисько українців, що сповідували католицьку віру)
мазурія «поляки»
мазу́рка «полька»
мазу́рщина
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мазу́р білоруська
Mazury «мазури» верхньолужицька
mãžas «малий» литовська
Mazur пов'язане з географічною назвою Mazowsze «Мазовія» польська
Mazur (‹псл. * mažurъ) польська
mazia «болото» польська
мазу́р російська
мазýр сербохорватська
Mazur словацька
mažúr «пузан, товстун» словенська
Mazur чеська
mazać «мазати» ?

мазу́рки «сорт яблук»

можливо, пов’язане з етнічною назвою ма́зу́ри;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мазу́рок «вид гриба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́зу́ри ?

ма́зур (назва танцю)

до перенесення етнічних назв на танці пор. лезгі́нка, цига́ночка, р. венге́рка тощо;
п. mazur, mazurek, mazurka (танець) походить від етнічної назви Mazur;
запозичення з польської мови;
р. бр. болг. мазу́рка, ч. вл. mazurka, слц. слн. mazúrka, м. мазурка, схв. мàзӯр(ка);
Фонетичні та словотвірні варіанти

мазу́рка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мазу́рка білоруська
мазу́рка болгарська
mazurka верхньолужицька
мазурка македонська
mazur польська
венге́рка російська
мазу́рка російська
ка сербохорватська
mazúrka словацька
mazúrka словенська
mazurka чеська
лезгі́нка ?
цига́ночка ?
mazurek ?
mazurka (танець) ?

ма́зу́р «горобець польовий, Pringil la montana» (орн.)

п. mazur (mazurek) «горобець лісовий, Passer montanus», очевидно, пов’язане з етнічною назвою Mazur;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мазу́рок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mazur «горобець лісовий, Passer montanus» (mazurek) польська

ма́зати

іє. mag- «місити, обмазувати»;
псл. mazati «мазати», споріднене з лтс. (iz)muôzêt «мучити, обдурювати; (первісно) бруднити», лит. mezti «угноювати», гр. μάσσω «мну, мішу», μαγίς «жертовний пиріг», μάξα, «тісто», двн. mahhôn «будувати (первісно з глини)», нвн. machen «робити», дангл. macian «готувати», англ. make «робити», сірл. maistir «колотити (масло)», брет. meza «місити», вірм. macanim «прилипаю»;
р. ма́зать, бр. ма́заць, др. мазати, п. вл. mazać, ч. mazat(i), слц. mazať, нл. mazas, болг. ма́жа «мажу», м. мазиво «мастило», схв. мȁзати, слн. mazati, стсл. мазати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́ма́зка
зама́зувальний
замазу́ра «бруднуля»
замазу́рити «забруднити»
замазу́ха «тс.»
зма́за «забруднення»
зма́зний «образливий»
змазу́ритися «забруднитися»
маза́й «писака, віршомаз»«погана щітка для мазання; поганий маляр»
ма́зальник
ма́заний
мазани́на
ма́занка «хата; [мазання; білизна гуцулів-вівчарів, виварена в маслі чи жирі]»
маза́рня «піч для смолокуріння»
мазе́лник «глиняник»
маззя́ «мазь»
мази́лка «квач»
мази́ло «мастило; [квач; шматочок сала для підмазування сковороди]»
мази́льниця «мазальниця»«поганий художник, мазун; [мазальник; віл попелястого кольору]»
мази́стий «масний, липкий»
мазі́льник «мазальник»
мазіри́н «син мазяра»
ма́зка «штукатурка; [хата-мазанка]»
мазки́й
мазлю́ка «негарна на вроду людина»
мазне́к «глиняник»
мазни́к «продавець дьогтю»
мазни́ця «посудина для дьогтю; [посудина для збивання масла МСБГ; зневажлива назва селянина]»
мазо́к
мазу́н
мазуне́ць
мазунча́ «пестунчик»
мазу́р «бруднуля»
мазура́тий «забруднений»
мазура́тний «тс.»
мазура́ч «тс.»
мазу́ха
мазь
ма́зькати «розпещувати»
мазю́га «мазь» (зневажл.)
мазю́ґа «тс.»
мазю́ка «коломазь»
мазю́кати
мазя́ «брудна дитина»
ма́зянка «білизна гуцуліввівчарів, виварена в маслі чи в жирі»
мазя́р «продавець дьогтю»
мазя́рка «мазниця»
намазувальник (спец.)
обма́зка
ома́зкати «обмазати»
перема́зка
підма́зка
підма́зувач
пома́зкати «заприятелювати» (ся)]
помазо́к
помазу́ха «мазальниця»
прима́зуватися
прома́зати «не влучити»
прома́зка
розма́зень «розпещена дитина»
розма́зка
розма́зливий «розніжений»
розмазня́
ума́зка
ума́зувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
make «робити» англійська
ма́заць білоруська
ма́жа «мажу» болгарська
meza «місити» бретонська
mazać верхньолужицька
macanim «прилипаю» вірменська
μάσσω «мну, мішу» грецька
macian «готувати» давньоанглійська
mahhôn «будувати (первісно з глини)» давньоверхньонімецька
мазати давньоруська
mag- «місити, обмазувати» індоєвропейська
mezti «угноювати» литовська
мазиво «мастило» македонська
mazas нижньолужицька
machen «робити» нововерхньонімецька
mazać польська
mazati «мазати» праслов’янська
ма́зать російська
мȁзати сербохорватська
maistir «колотити (масло)» середньоірландська
mazať словацька
mazati словенська
мазати старослов’янська
mazat(i) чеська
μαγίς «жертовний пиріг» ?
μάξα ?

мазурістий (у сполученні [мазуріста вівця] «біла вівця з чорними плямами коло очей»)

очевидно, пов’язане з ма́зати «бруднити»;
р. [мазура́] «голуб з темними плямами»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мазура́ «голуб з темними плямами» російська
ма́зати «бруднити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України