МАЗКІ — ЕТИМОЛОГІЯ

мазка́ «кров, що витекла з рани»

очевидно, залишок основи псл. *mazg-, пов’язаної кількісним чергуванням голосних з mozgъ «мозок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

замазчи́ти «закривавити»
ма́зга «мозок»
помазчи́ти «побити до крові»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*mazg- праслов’янська
mozgъ «мозок» ?

ма́зати

псл. mazati «мазати», споріднене з лтс. (iz)muôzêt «мучити, обдурювати; (первісно) бруднити», лит. mezti «угноювати», гр. μάσσω «мну, мішу», μαγίς «жертовний пиріг», μάξα, «тісто», двн. mahhôn «будувати (первісно з глини)», нвн. machen «робити», дангл. macian «готувати», англ. make «робити», сірл. maistir «колотити (масло)», брет. meza «місити», вірм. macanim «прилипаю»;
іє. mag- «місити, обмазувати»;
р. ма́зать, бр. ма́заць, др. мазати, п. вл. mazać, ч. mazat(i), слц. mazať, нл. mazas, болг. ма́жа «мажу», м. мазиво «мастило», схв. мȁзати, слн. mazati, стсл. мазати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́ма́зка
зама́зувальний
замазу́ра «бруднуля»
замазу́рити «забруднити»
замазу́ха «тс.»
зма́за «забруднення»
зма́зний «образливий»
змазу́ритися «забруднитися»
маза́й «писака, віршомаз»«погана щітка для мазання; поганий маляр»
ма́зальник
ма́заний
мазани́на
ма́занка «хата; [мазання; білизна гуцулів-вівчарів, виварена в маслі чи жирі]»
маза́рня «піч для смолокуріння»
мазе́лник «глиняник»
маззя́ «мазь»
мази́лка «квач»
мази́ло «мастило; [квач; шматочок сала для підмазування сковороди]»
мази́льниця «мазальниця»«поганий художник, мазун; [мазальник; віл попелястого кольору]»
мази́стий «масний, липкий»
мазі́льник «мазальник»
мазіри́н «син мазяра»
ма́зка «штукатурка; [хата-мазанка]»
мазки́й
мазлю́ка «негарна на вроду людина»
мазне́к «глиняник»
мазни́к «продавець дьогтю»
мазни́ця «посудина для дьогтю; [посудина для збивання масла МСБГ; зневажлива назва селянина]»
мазо́к
мазу́н
мазуне́ць
мазунча́ «пестунчик»
мазу́р «бруднуля»
мазура́тий «забруднений»
мазура́тний «тс.»
мазура́ч «тс.»
мазу́ха
мазь
ма́зькати «розпещувати»
мазю́га «мазь» (зневажл.)
мазю́ґа «тс.»
мазю́ка «коломазь»
мазю́кати
мазя́ «брудна дитина»
ма́зянка «білизна гуцуліввівчарів, виварена в маслі чи в жирі»
мазя́р «продавець дьогтю»
мазя́рка «мазниця»
намазувальник (спец.)
обма́зка
ома́зкати «обмазати»
перема́зка
підма́зка
підма́зувач
пома́зкати «заприятелювати» (ся)]
помазо́к
помазу́ха «мазальниця»
прима́зуватися
прома́зати «не влучити»
прома́зка
розма́зень «розпещена дитина»
розма́зка
розма́зливий «розніжений»
розмазня́
ума́зка
ума́зувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
make «робити» англійська
ма́заць білоруська
ма́жа «мажу» болгарська
meza «місити» бретонська
mazać верхньолужицька
macanim «прилипаю» вірменська
μάσσω «мну, мішу» грецька
macian «готувати» давньоанглійська
mahhôn «будувати (первісно з глини)» давньоверхньонімецька
мазати давньоруська
mag- «місити, обмазувати» індоєвропейська
mezti «угноювати» литовська
мазиво «мастило» македонська
mazas нижньолужицька
machen «робити» нововерхньонімецька
mazać польська
mazati «мазати» праслов’янська
ма́зать російська
мȁзати сербохорватська
maistir «колотити (масло)» середньоірландська
mazať словацька
mazati словенська
мазати старослов’янська
mazat(i) чеська
μαγίς «жертовний пиріг» ?
μάξα ?

ма́ска «заслона для обличчя»

запозичення з французької або німецької мови;
фр. masque, н. Máske через іт. máschera «маска» зводяться до ар. máskharah «насмішка; маска», пов’язаного з sákhira «(він) глузував, насміхався»;
р. бр. болг. м. ма́ска, п. ч. слц. вл. maska, схв. мȁска, слн. máska;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́зка «металева сітка для захисту від бджіл»
маско́ваний
маскува́льний
маскува́льник
маскува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
máskhara «насмішка; маска» арабська
ма́ска білоруська
ма́ска болгарська
maska верхньолужицька
máschera «маска» італійська
ма́ска македонська
Máske німецька
maska польська
ма́ска російська
мȁска сербохорватська
maska словацька
máska словенська
masque французька
maska чеська
sákhira «(він) глузував, насміхався» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України