МАЗАВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ма́зати
псл. mazati «мазати», споріднене з лтс. (iz)muôzêt «мучити, обдурювати; (первісно) бруднити», лит. mezti «угноювати», гр. μάσσω «мну, мішу», μαγίς «жертовний пиріг», μάξα, «тісто», двн. mahhôn «будувати (первісно з глини)», нвн. machen «робити», дангл. macian «готувати», англ. make «робити», сірл. maistir «колотити (масло)», брет. meza «місити», вірм. macanim «прилипаю»;
іє. mag- «місити, обмазувати»;
р. ма́зать, бр. ма́заць, др. мазати, п. вл. mazać, ч. mazat(i), слц. mazať, нл. mazas, болг. ма́жа «мажу», м. мазиво «мастило», схв. мȁзати, слн. mazati, стсл. мазати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́ма́зка
зама́зувальний
замазу́ра
«бруднуля»
замазу́рити
«забруднити»
замазу́ха
«тс.»
зма́за
«забруднення»
зма́зний
«образливий»
змазу́ритися
«забруднитися»
маза́й
«писака, віршомаз»«погана щітка для мазання; поганий маляр»
ма́зальник
ма́заний
мазани́на
ма́занка
«хата; [мазання; білизна гуцулів-вівчарів, виварена в маслі чи жирі]»
маза́рня
«піч для смолокуріння»
мазе́лник
«глиняник»
маззя́
«мазь»
мази́лка
«квач»
мази́ло
«мастило; [квач; шматочок сала для підмазування сковороди]»
мази́льниця
«мазальниця»«поганий художник, мазун; [мазальник; віл попелястого кольору]»
мази́стий
«масний, липкий»
мазі́льник
«мазальник»
мазіри́н
«син мазяра»
ма́зка
«штукатурка; [хата-мазанка]»
мазки́й
мазлю́ка
«негарна на вроду людина»
мазне́к
«глиняник»
мазни́к
«продавець дьогтю»
мазни́ця
«посудина для дьогтю; [посудина для збивання масла МСБГ; зневажлива назва селянина]»
мазо́к
мазу́н
мазуне́ць
мазунча́
«пестунчик»
мазу́р
«бруднуля»
мазура́тий
«забруднений»
мазура́тний
«тс.»
мазура́ч
«тс.»
мазу́ха
мазь
ма́зькати
«розпещувати»
мазю́га
«мазь»
(зневажл.)
мазю́ґа
«тс.»
мазю́ка
«коломазь»
мазю́кати
мазя́
«брудна дитина»
ма́зянка
«білизна гуцуліввівчарів, виварена в маслі чи в жирі»
мазя́р
«продавець дьогтю»
мазя́рка
«мазниця»
намазувальник
(спец.)
обма́зка
ома́зкати
«обмазати»
перема́зка
підма́зка
підма́зувач
пома́зкати
«заприятелювати»
(ся)]
помазо́к
помазу́ха
«мазальниця»
прима́зуватися
прома́зати
«не влучити»
прома́зка
розма́зень
«розпещена дитина»
розма́зка
розма́зливий
«розніжений»
розмазня́
ума́зка
ума́зувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| make «робити» | англійська |
| ма́заць | білоруська |
| ма́жа «мажу» | болгарська |
| meza «місити» | бретонська |
| mazać | верхньолужицька |
| macanim «прилипаю» | вірменська |
| μάσσω «мну, мішу» | грецька |
| macian «готувати» | давньоанглійська |
| mahhôn «будувати (первісно з глини)» | давньоверхньонімецька |
| мазати | давньоруська |
| mag- «місити, обмазувати» | індоєвропейська |
| mezti «угноювати» | литовська |
| мазиво «мастило» | македонська |
| mazas | нижньолужицька |
| machen «робити» | нововерхньонімецька |
| mazać | польська |
| mazati «мазати» | праслов’янська |
| ма́зать | російська |
| мȁзати | сербохорватська |
| maistir «колотити (масло)» | середньоірландська |
| mazať | словацька |
| mazati | словенська |
| мазати | старослов’янська |
| mazat(i) | чеська |
| μαγίς «жертовний пиріг» | ? |
| μάξα | ? |
вазю́кати «щось погано, невміло робити; бруднити»
очевидно, похідне від вози́ти (пор. вози́тись), утворене за аналогією до мазю́кати від ма́зати;
не виключена можливість зв’язку з р. [ва́згать] «бруднити»;
р. [вазюкаться] «повільно робити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ва́згать «бруднити» | російська |
| вазюкаться «повільно робити» | російська |
| вози́ти (пор. вози́тись) | ? |
| мазю́кати | ? |
| ма́зати | ? |
гари́кати «бурчати, покрикувати»
результат видозміни основи дієслова га́ркати, як у бу́хкати – бухикати, ма́зати – мазю́кати та ін;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гари́кало
«крикун, буркотун»
гари́кливий
«сварливий, бурчливий»
гарі́кли
«тс.»
гару́ка
«сварлива людина»
гару́катися
«сваритися»
гарю́кало
«тс.»
гарю́кати
«тс.»
гарю́катися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́ркати | ? |
| бу́хкати | ? |
| бухикати | ? |
| ма́зати | ? |
| мазю́кати | ? |
ґмах «кімната, покій, світлиця»
запозичене через польську мову з середньоверхньонімецької;
свн. gemach «спокій, блаженство, вигоди, приємність; плекання», пізніше також «місце відпочинку, покій (кімната), квартира» (нвн. Gemach «кімната, покій») утворене за допомогою префікса ge- від дієслова machen у його первісному значенні «формувати, виробляти» (звідки пізніше «робити»), спорідненого з гр. μαγίς «замішана, розімʼята маса, тісто», псл. mazati, укр. ма́зати;
бр. гмах «велика споруда», п. gmach «великий будинок; (ст. також) квартира, кімната», слн. [gmȃh] «спокій; кімната»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
въ
«покій, кімната, горниця; велика споруда»
(XVI ст.)
до
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гмах «велика споруда» | білоруська |
| μαγίς «замішана, розімʼята маса, тісто» | грецька |
| gmach «великий будинок; (ст. також) квартира, кімната» | польська |
| mazati | праслов’янська |
| gemach «спокій, блаженство, вигоди, приємність; плекання» | середньоверхньнімецька |
| gmȃh «спокій; кімната» | словенська |
| ма́зати | українська |
| значенні «формувати, виробляти» (звідки пізніше «робити») | ? |
зачуму́заний «брудний, неохайний»
очевидно, результат контамінації форми заму́рзаний і р. чума́зый «нечистий, чорний», яке виводиться від ма́зать;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чума́зый «нечистий, чорний» | російська |
| ма́зать | російська |
о́бмаж «квітковий пилок на ніжках бджіл»
очевидно, результат видозміни слова о́бніж «тс.», зближеного з ма́зати, ма́жу (через варіанти [о́бнож › о́бнаж] «тс.»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́бніж «тс.» | ? |
| ма́зати | ? |
| ма́жу (через варіанти [о́бнож › о́бнаж] «тс.») | ? |
обмасьо́рений «замазаний, брудний, заяложений; знеславлений»
афективне утворення, очевидно, пов’язане з ма́зати, замазу́рений;
можливо, зазнало впливу семантично близької форми [обпацьо́рений];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́зати | ? |
| замазу́рений | ? |
| обпацьо́рений | ? |
ма́гма «розплавлена маса, що виливається при виверженні вулкана»
гр. μάγμα «тісто, гуща, місиво» пов’язане з μάσσω (‹*μαγ-ιω) «стискаю, здавлюю, мішу», спорідненим з псл. mazati, укр. ма́зати;
через посередництво західноєвропейських мов (нім. Mágma, фр. англ. magma) запозичено з грецької;
р. бр. болг. ма́гма, п. ч. слц. вл. magma, схв. мȁгма, слн. mágma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
магмати́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́гма | білоруська |
| ма́гма | болгарська |
| magma | верхньолужицька |
| μάγμα «тісто, гуща, місиво» | грецька |
| magma | польська |
| mazati | праслов’янська |
| ма́гма | російська |
| мȁгма | сербохорватська |
| magma | словацька |
| mágma | словенська |
| ма́зати | українська |
| magma | чеська |
мадзґала́тий «брудний, замурзаний»
афективне утворення, очевидно, пов’язане з ма́зати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́зати | ? |
ма́жа «чумацький віз; міра ваги, об’єму, що дорівнює місткості одного чумацького воза; [віз]» (заст.)
ма́жа як назва міри ваги виводиться також від уг. mázsa, запозиченого з слов’янських мов;
крим.-тат. маџар «віз» пов’язується з етнонімом ма́дя́р;
запозичення з кримсько-татарської мови;
р. [мажа́ра] «велика татарська гарба, віз», [маджа́ра, мажу́ра, мажа́ра] «тс.», бр. [мажа́ра] «віз», п. maża «чумацький віз» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
маж
«тс.»
мажа
«великий купецький віз»
(1446)
ма́жар
«виробник маж»
мажа́ра
«великий віз»
ма́жний
«власник маж»
ма́зяр
«віз на дерев’яних осях»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мажа́ра «віз» | білоруська |
| маџар «віз» | кримсько-татарська |
| maża «чумацький віз» (з укр.) | польська |
| мажа́ра «велика татарська гарба, віз» | російська |
| mázsa | угорська |
| маджа́ра | українська |
| мажу́ра | українська |
| мажа́ра «тс.» | українська |
| ма́жа | ? |
| ма́дя́р | ? |
мазґли́вий «плаксивий»
очевидно, пов’язане з п. mazgaj «плаксій; розтелепа, тюхтій», похідним від дієслова mazgać «мазюкати, бруднити», утвореного, як і слн. [mâzgati], на основі псл. mazati «мазати», що відповідає укр. ма́зати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mazgaj «плаксій; розтелепа, тюхтій» | польська |
| mazati «мазати» | праслов’янська |
| mâzgati | словенська |
| ма́зати | українська |
| mazgać «мазюкати, бруднити» | ? |
мазе́па «неохайна, грубувата або нерозумна людина»
похідне утворення від ма́зати «бруднити»;
до словотвору (формант -еп(а)) пор. дуре́па;
бр. [мазэ́па] «замазура», п. mazepa «плаксій; розтелепа; нечупара, замазура»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мазэ́па «замазура» | білоруська |
| mazepa «плаксій; розтелепа; нечупара, замазура» | польська |
| ма́зати «бруднити» | ? |
| дуре́па | ? |
мазє́р «гнойовик, Geotrupes stercorarius L.» (ент.)
очевидно, пов’язане з ма́зати (суфіксу -єр у літературній мові відповідає -яр);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́зати (суфіксу -єр у літературній мові відповідає -яр) | ? |
мазилі́н «вазелін»
результат зближення слова вазелі́н з похідними від ма́зати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мазилі́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вазелі́н | ? |
| ма́зати | ? |
мазурістий (у сполученні [мазуріста вівця] «біла вівця з чорними плямами коло очей»)
очевидно, пов’язане з ма́зати «бруднити»;
р. [мазура́] «голуб з темними плямами»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мазура́ «голуб з темними плямами» | російська |
| ма́зати «бруднити» | ? |
мазу́т «відходи при переробці нафти»
запозичення з турецької мови;
тур. mazut, mazot «мазут» походить від ар. mahzulāt «покидьки, відходи»;
на слов’янському ґрунті слово зблизилося з ма́зати;
р. бр. болг. мазу́т, п. ч. слц. mazut (з укр., р.), схв. мàзут, слн. mazút;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мазу́та
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mahzulāt «покидьки, відходи» | арабська |
| мазу́т | білоруська |
| мазу́т | болгарська |
| mazut (з укр., р.) | польська |
| мазу́т | російська |
| мàзут | сербохорватська |
| mazut (з укр., р.) | словацька |
| mazút | словенська |
| mazut | турецька |
| mazut (з укр., р.) | чеська |
| mazot «мазут» | ? |
| ма́зати | ? |
ма́са «речовина, матерія, з якої складається предмет; кількість речовини даного тіла; безформна речовина; суміш; велика кількість»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Másse, фр. masse «тс.» походять від лат. massa «брила, клубок», що зводиться до гр. μάζα «тісто», утвореного від μάσσω «мну, мішу», спорідненого з псл. mazati, укр. ма́зати;
р. ма́сса, бр. болг. м. ма́са, п. ч. слц. вл. masa, слн. mása, схв. мàса, мȁса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
масови́к
масо́вка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́са | білоруська |
| ма́са | болгарська |
| masa | верхньолужицька |
| μάζα «тісто» | грецька |
| massa «брила, клубок» | латинська |
| ма́са | македонська |
| Másse | німецька |
| masa | польська |
| mazati | праслов’янська |
| ма́сса | російська |
| мàса | сербохорватська |
| masa | словацька |
| mása | словенська |
| ма́зати | українська |
| мȁса | українська |
| masse «тс.» | французька |
| masa | чеська |
| μάσσω «мну, мішу» | ? |
ма́хер «шахрай; маклер»
запозичено з німецької мови, можливо, через посередництво ідиш (Винер ЖСт 1895 І 64);
н. Macher «той, хто виробляє; комбінатор, ділок» пов’язане з machen «робити» (двн. mahhōn «робити, будувати»), спорідненим з днн. makōn «ТС.», дангл. macian «робити», далі з гр. μάσσω «мну, мішу», псл. mazati, укр. ма́зати;
р. [ма́хар] «шахрай», [ма́хыр] «тс.», [ма́хорить] «шахраювати», [махы́рить] «тс.», бр. [ма́хер] «шахрай», п. macher «тс.; спекулянт», ч. machr «ділок», слц. macher «знавець, професіонал», схв. мàхер (мȁхер) «шахрай; майстер»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́хир
махира́ція
«обман, шахрайство»
махирува́ти
«обдурювати»
махі́р
махіра́нт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́хер «шахрай» | білоруська |
| μάσσω «мну, мішу» | грецька |
| macian «робити» | давньоанглійська |
| makōn «ТС.» | давньонижньонімецька |
| Macher «той, хто виробляє; комбінатор, ділок» | німецька |
| macher «тс.; спекулянт» | польська |
| mazati | праслов’янська |
| ма́хар «шахрай» | російська |
| мàхер «шахрай; майстер» (мȁхер) | сербохорватська |
| macher «знавець, професіонал» | словацька |
| ма́зати | українська |
| ма́хыр «тс.» | українська |
| ма́хорить «шахраювати» | українська |
| махы́рить «тс.» | українська |
| machr «ділок» | чеська |
| machen «робити» (двн. mahhōn «робити, будувати») | ? |
муж
іє. *manu-s або *monu-s, можливо, пов’язане з *men-«мислити»;
споріднене в дінд. mánuḥ «людина; чоловік; людство», гот. manna «чоловік», двн. man «тс.»;
псл. možь (‹*mon-gio-);
р. бр. муж, др. мужь, п. mąż, ч. слц. вл. нл. muž, болг. мъж, м. маж, схв. муж, слн. móž, стсл. мǫжь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ж
за́між
за́міжжю
замі́жжя
замі́жня́ «яка перебуває в шлюбі; одружена»
міжчи́нський
міщина́
мужа́ти
«мужніти»
мужа́тися
«бадьоритися»
мужва́ «мужики»
му́жесливий
«мужній»
му́жеський
мужи́к
мужикува́ти
«бути селянином»
мужикува́тий
мужи́цтво
мужича́ «дитя мужика»
мужи́чий
мужи́чити
«розмовляти мужичою мовою»
мужичня́
мужі́ти
«мужніти»
мужла́й
«грубий мужик»
мужла́н
«здорова, міцна людина, богатир»
му́жній
му́жність
мужні́ти
му́жня
«заміжня»
(жінка)
мужство
мужува́тися
«мужатися»
мужча́н
«мужчина»
мужчи́на́ СУМ
мужчи́нський
му́зкість
«мужність»
му́зство
«хоробрість, відвага»
мущени́н
«чоловік»
обмужи́читися
«зробитися селянином»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| муж | білоруська |
| мъж | болгарська |
| muž | верхньолужицька |
| manna «чоловік» | готська |
| man «тс.» | давньоверхньонімецька |
| mánuḥ «людина; чоловік; людство» | давньоіндійська |
| мужь | давньоруська |
| *manu-s | індоєвропейська |
| маж | македонська |
| muž | нижньолужицька |
| mąż | польська |
| možь (‹*mon-g$io-) | праслов’янська |
| муж | російська |
| муж | сербохорватська |
| muž | словацька |
| móž | словенська |
| мǫжь | старослов’янська |
| muž | чеська |
| *men- «мислити» | ? |
сте́льмах «майстер, який робить вози, сани, колеса; [тесляр, тесля]»
запозичення з польської мови;
п. stelmach «колісник, каретник» походить від нім. Stéllmacher «тс.», утвореного з основ іменника Stelle «місце; насад воза» і дієслова machen «робити», спорідненого з гр. μάσσειν «місити», псл. mazati, укр. ма́зати;
бр. стальма́х «стельмах», стэ́льмах «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сте́льмаство
«ремесло, фах стельмаха»
стельмахува́ти
стельма́шити
стельма́шка
«тс.»
стельма́шня
«майстерня, де роблять вози, сани, колеса»
ште́льмах
штельма́шня
«тс.»
шти́льмах
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стальма́х «стельмах» | білоруська |
| стэ́льмах «тс.» | білоруська |
| μάσσειν «місити» | грецька |
| Stéllmacher «тс.» | німецька |
| Stelle «місце; насад воза» | німецька |
| machen «робити» | німецька |
| stelmach «колісник, каретник» | польська |
| mazati | праслов’янська |
| ма́зати | українська |
ума́зать «ударити»
префіксальне утворення від ма́зати з метафоричним значенням;
р. [мазну́ть] (кого) «ударити» Даль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вма́зать
«тс.»
прима́зать
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мазну́ть «ударити» (кого) | російська |
| ма́зати | українська |
ша́хер-ма́хер «шайхрай» (вульг.)
не виключене й безпосереднє запозичення з ідиш (пор. ід. šaхer-maхeráj «махінація»);
друге слово утворене від дієслова machen (свн. machen, двн. mahhōn) «робити, виконувати», пов’язаного з днн. makōn, дфриз. makia, дангл. macian (англ. make) «робити, творити», що продовжують пгерм. *makōn (іє. ‹ *mag̑-) і споріднені з лтс. (iz)muôzêt «побити; намазати; обдурити», псл. mazati, укр. ма́зати;
перше слово, пов’язане з нвн. schachern «спекулювати», походить від гебр. sāḥar «торгувати; кружляти; обходити навколо», звідки пізніше значення «займатися ремеслом мандрівного торгівця»;
н. (розм.) Schacher-Macher «шахрай» складається зі слів Schacher «махінація; дрібна спекуляція» і Macher «ділок»;
запозичене (можливо, через польське посередництво) з німецької мови;
п. szacher-macher «шахрай»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша́хер-ма́херство
«шахрайство»
ша́хри-ма́хри
«тс.»
(мн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| make | англійська |
| sāḥar «торгувати; кружляти; обходити навколо» | гебрайська |
| macian «робити, творити» (англ. make) | давньоанглійська |
| mahhōn | давньоверхньонімецька |
| makōn | давньонижньонімецька |
| makia | давньофризька |
| šaхer-maхeráj «махінація» | ідиш |
| *mag̑- | індоєвропейська |
| (iz)muôzêt «побити; намазати; обдурити» | латиська |
| Schacher-Macher «шахрай» (розм.) | німецька |
| Schacher «махінація; дрібна спекуляція» | німецька |
| Macher «ділок» | німецька |
| schachern «спекулювати» | нововерхньонімецька |
| szacher-macher «шахрай» | польська |
| *makōn (іє. ‹ *mag̑-) | прагерманська |
| mazati | праслов’янська |
| machen «робити, виконувати» | середньоверхньнімецька |
| ма́зати | українська |
| значення «займатися ремеслом мандрівного торгівця» | ? |
чума́зий «замурзаний»
пор. синонімічне р. чернома́зый;
припущення про зв’язок першої частини з чу́шка, чу́чело (Преобр. II, вып. последний 81) сумнівне;
р. чума́зый, очевидно, утворене за допомогою підсилювального префікса чу-, неясного за походженням, від кореня маз-, наявного в дієслові ма́зать, спорідненого з укр. ма́зати;
запозичення з російської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чернома́зый | російська |
| чума́зый | російська |
| ма́зати | українська |
| синонімічне | ? |
| чу́шка | ? |
| чу́чело | ? |
| чу- | ? |
| маз- | ? |
| ма́зать | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України