МАГНИТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
магни́тий «хворобливий, слабосилий»
запозичення з молдавської мови;
молд. мыхни́т, [мэхни́т] (рум. mîhnít) «засмучений, зажурений» походить від мыхни́ (mîhní) «засмучувати», яке вважається запозиченим з південнослов’янських мов (болг. ма́хна «перемістити, усунути, покинути», схв. мáхнути «махнути», мáхнути се «кинути, покинути», махни́тати «шаленіти», споріднені з укр. маха́ти);
Фонетичні та словотвірні варіанти
маґни́тий
«кволий, хворобливий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мыхни́т | молдавська |
мэхни́т «засмучений, зажурений» (рум. mîhnít) | ? |
мыхни́ «засмучувати» (mîhní) | ? |
магни́титися «збиратися (на дощ)»
очевидно, пов’ язане з [магни́тий] «кволий, хворобливий, (первісно) смутний, засмучений» (у такому разі спочатку означало «супитися, хмуритися»);
може бути й безпосереднім запозиченням з молдавської мови (пор. молд. а се мыхни́ «засмучуватися», мыхни́т «засмучений»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
магни́тий «кволий, хворобливий, (первісно) смутний, засмучений» (у такому разі спочатку означало «супитися, хмуритися») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України