МАГАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
маг «жрець; чарівник»
запозичено з грецької мови, можливо, через посередництво латинської (лат. magus);
гр. μάγος «член мідійсько-перської касти жерців; чаклун» походить від дперс. Maguš (ав. moүu-) (назва племені, що виконувало функції жерців);
дальша етимологія слова неясна;
р. бр. болг. м. маг, п. слн. mȃg, ч. слц. mág, вл. magja, схв. маг;
Фонетичні та словотвірні варіанти
магі́зм
маґіка
магі́чний
ма́гія
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| moүu- | авестійська |
| маг | білоруська |
| маг | болгарська |
| magja | верхньолужицька |
| μάγος «член мідійсько-перської касти жерців; чаклун» | грецька |
| Maguš (ав. mo$үu-)(назва племені, що виконувало функції жерців) | давньоперська |
| magus | латинська |
| маг | македонська |
| mаg | польська |
| маг | російська |
| мȃг | сербохорватська |
| mág | словацька |
| mаg | словенська |
| mág | чеська |
маге́рка «повстяна шапка»
запозичення з польської мови;
п. magierka «угорська шапка», [gamerka], як і ч. maděra «тс.», походить від етнічної назви п. madiar, madziar «угорець, мадяр»;
р. [маге́рка] «валяна біла шапка; цеберко», бр. маге́рка «чоловіча валяна шапка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маг
маґе́рка
маґє́рка
маги́рка
магі́рка
маґі́рка
маґя́рка
«чоловічий головний убір»
малге́рка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| маге́рка «чоловіча валяна шапка» | білоруська |
| magierka «угорська шапка» | польська |
| madiar | польська |
| маге́рка «валяна біла шапка; цеберко» | російська |
| maděra «тс.» | чеська |
| gamerka | ? |
| madziar «угорець, мадяр» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України