ЛІЩИНУ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. lěska «ліщина», lěsčina;

дальші зв’язки не эовсім ясні;

найбільш обґрунтоване припущення про спорідненість з lěsъ, lěsa і про первісне значення слова «лісове дерево; лісовий плід» (Соболевский РФВ 15, 366; Brückner 290 – 291; БЕР III 370 – 371);

зіставляється також з псл. loza «лоза», прус. laxde «ліщина», лтс. lagzda (lazgda) : lazda : lę(g)zda «тс.», лит. lazdà lazà «палка, ціпок; [ліщина]» (Преобр. І 491; Sławski IV 60 – 61; Brückner KZ 45, 42; Mikl. EW 167; Bern. I 713; Trautmann 153);

малопереконлива гіпотеза про походження слова від іє. *u̯loiskā і спорідненість його з ірл. flesk «гілка, лозина», дінд. vleṣkaḥ «тенета» (Фасмер II 486; Lidén Balt.-sl. Anl. 25 – 26; Torp 420; Persson Beitr. 808; Sławski IV 60 – 61);

неприйнятне також припущення про виникнення lěska шляхом метатези з *kosla › loska › lěska і спорідненість слова з двн. hasala, hasel, дірл. coll, лат. corulus (Machek ESJČ 335; Holub – Кор. 207);

р. леско́вый (орех), лещи́на, бр. ляшчы́на, п. [laska] «ліщина», leszczyna, ч. líska, ст. léska, заст. leština, слц. lieska, lieština, вл. нл. lěska, lěšćina, полаб. leskövẽica, болг. леска́, м. леска, схв. лиjèска, лéска, слн. léska, leščína «тс.», стсл. лѣсковъ;

назва зумовлена тим, що личинки цієї комахи живляться ядрами ліскових горіхів;

пор. слц. nоsatec liskový «тс.»;

похідне утворення від ліщи́на;

утворене з прийменника під та основи іменника ліщи́на;

назва зумовлена тим, що печіночниця росте в листяних і мішаних лісах (Нейштадт 256–257; Лік. рослини. Енц. дов. 337), зокрема, під ліщиною;

п. podlaszczka «фіалка болотна, Viola palustris L.; печіночниця звичайна», ч. [podliška] «печіночниця», [podleska], ст. podleščka, podleštka «тс.»;

результат видозміни слова [підорі́шник] «тс.», викликаної впливом ліщи́на;

обидві назви зумовлені тим, що копитняк росте під ліщиною (лісовим горіхом);

бр. [падале́шнік] «тс.»;