ЛІЧИЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

лік «лічба; результати підрахунків; [число, кількість; велика кількість Ж]»

запозичення з польської мови (звукові форми з лиможуть бути власними, успадкованими з праслов’янської мови);
п. lik «кількість», як і р. [лик] «лічба, число», бр. лік, лічы́ць, др. ликъ «лічба, кількість», ч. [líčit, ličiť] «рахувати», слц. ст. ličiť, вл. ličic, нл. licyś «тс.», зводиться до псл. півн. [likъ] «рахунок», [ličiti] «рахувати», пов’язаних, очевидно, з псл. ličiti «формувати, оздоблювати; бути видимим, бути подібним», яке збереглося в укр. ли́чити «бути до лиця», р. ст. і діал. личи́ть «лицювати, глянцювати, полірувати», ч. líčiti «малювати, прикрашати; описувати; [білити]», слц. líčiť «малювати; живо оповідати, [білити]», болг. лича́ «бути видимим, впадати в очі; бути подібним; [оголошувати]», м. личи «оздоблювати, бути подібним, відповідним; бути до лиця; розголошувати», схв. ли́чити, лȗчӣм «бути подібним», [líčiti, lîčīm] «кричати, оголошувати; продавати на аукціоні; малювати, оздоблювати; фарбувати; білити», ст. «формувати», слн. líčiti «поліпшувати, оздоблювати, полірувати, малювати», стсл. личити «оголошувати»;
від первісного значення «робити знак, робити видимим» розвинулось значення «рахувати», далі «розповідати»;
не зовсім ясне генетичне співвідношення з лит. lykúoti «рахувати; робити на чомусь знаки», лтс. lĩkt «домовлятися, погоджуватися на торзі», яке пов’язується також з лат. licēre «бути виставленим на продаж», licērī «торгуватися», licet «можна, годиться»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безли́чча «незліченність»
безлік «дуже велика кількість»
бе́зліч «тс.»
бе́злічно
вилі́чувати «підраховувати; відраховувати; вираховувати»
ві́длік
ві́дліч «віднімання»
відлі́чений
за́лік
заліко́вий
личба́ «лічба»
личи́ти «тс.»
лі́ка «тс.»
лічба́
лічбува́ти «рахувати»
лі́чений «дуже малий кількісно»
лі́чення
лічи́лка
лічи́льний
лічи́льник
лічи́ти «рахувати; враховувати; вважати»
лічі́льник «той, хто рахує»
лічі́ння
лічма́ «ліком»
налі́чений «який існує у великій кількості»
налі́чувати
недо́лі́к «недогляд; дефект; відсутність належної кількості»
недолі́ку «приблизно»
недолі́чуватися
недоо́блік
незліче́нне «незліченно»
незліче́нний «незчисленний»
незліче́но «тс.»
незлічи́мий
незлі́чний «тс.»
неполічи́мий «незліченний»
о́блік
обліко́вець
обліко́вувати «вести облік»
облікува́ти «підрахувати; визнати» (док.)
о́бліч «розрахунок»
облі́чувати «підраховувати кількість; обраховувати»
облі́чуватися «розраховуватися»
пере́лік
перелі́ка «підрахунок; перекличка»
перелі́чувальний
перео́блік
поліча́ти «вміщувати»
ро́злік «розрахунок»
розлі́чувати
розлі́чуватися «підраховувати, лічити»
уличити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лік білоруська
лічы́ць білоруська
лича́ «бути видимим, впадати в очі; бути подібним; [оголошувати]» болгарська
ličic верхньолужицька
ликъ «лічба, кількість» давньоруська
licēre «бути виставленим на продаж» латинська
licērī «торгуватися» латинська
licet «можна, годиться» латинська
lĩkt «домовлятися, погоджуватися на торзі» латиська
lykúoti «рахувати; робити на чомусь знаки» литовська
личи «оздоблювати, бути подібним, відповідним; бути до лиця; розголошувати» македонська
licyś «тс.» нижньолужицька
lik «кількість» польська
likъ «рахунок» (півн.) праслов’янська
ličiti «рахувати» праслов’янська
ličiti «формувати, оздоблювати; бути видимим, бути подібним» праслов’янська
лик «лічба, число» російська
личи́ть (ст.) російська
личи́ть (діал.) російська
ли́чити сербохорватська
лȗчӣм «бути подібним» сербохорватська
líčiti «кричати, оголошувати; продавати на аукціоні; малювати, оздоблювати; фарбувати; білити» сербохорватська
lîčīm «кричати, оголошувати; продавати на аукціоні; малювати, оздоблювати; фарбувати; білити» сербохорватська
ličiť (ст.) словацька
líčiť «малювати; живо оповідати, [білити]» словацька
líčiti «поліпшувати, оздоблювати, полірувати, малювати» словенська
личити «оголошувати» старослов’янська
ли́чити «бути до лиця» українська
líčit «рахувати» чеська
líčiti «малювати, прикрашати; описувати; [білити]» чеська
ličiť чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України