ЛІЦЕЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ліце́й «тип навчального закладу»
через посередництво західноєвропейських мов (фр. licée, н. Lyzéum) запозичено з латинської;
лат. lycēum «ліцей» походить від гр. Λύκειον (назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Арістотель навчав своїх учнів), пов’язаного з Λύκειος (один з епітетів Аполлона), що зіставляється з λύκος «вовк» (буквально «той, хто вбиває вовків»), спорідненим з дінд. vŕka-, лит. vil˜kas, гот. wulfs, псл. *vьl̥kъ, укр. вовк;
р. болг. лице́й, бр. ліцэ́й, п. liceum, ч. lyceum, слц. lýceum, вл. licej, м. лице́ј, схв. лùцēj, слн. licéj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліцеї́ст
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ліцэ́й | білоруська |
лице́й | болгарська |
licej | верхньолужицька |
wulfs | готська |
Λύκειον (назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Арістотель навчав своїх учнів) | грецька |
λύκος «вовк» (буквально «той, хто вбиває вовків») | грецька |
Λύκειος | грецька |
Λύκειος | грецька |
Λύκειος | грецька |
vŕka- | давньоіндійська |
lycēum «ліцей» | латинська |
vil˜kas | литовська |
лице́ј | македонська |
Lyzéum | німецька |
Lyzéum | німецька |
Lyzéum | німецька |
Lyzéum | німецька |
Lyzéum | німецька |
liceum | польська |
*vьl̥kъ | праслов’янська |
лице́й | російська |
лùцēj | сербохорватська |
lýceum | словацька |
licéj | словенська |
вовк | українська |
licée | французька |
licée | французька |
licée | французька |
licée | французька |
licée | французька |
lyceum | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України