ЛІХТАРНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

літа́рня «ліхтар»

очевидно, результат видозміни форми [ліхта́рня] «тс.» під впливом п. latarnia «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
latarnia «тс.» польська
ліхта́рня «тс.» українська

ліхта́р

запозичено з німецької мови, можливо, через посередництво польської;
н. Léuchter ( ‹ свн. liuhtære) «свічник» пов’язане з свн. двн, liuhten «світити, сяяти, блищати», нвн. leuchten «тс.», спорідненими з гот. liuhtjan, днн. liohtian «тс.», лит. laũkas «з плямою на лобі», дірл. lōchet «блискавка», псл. lučь «промінь»;
р. [лихта́р] «свічник», бр. ліхта́р «ліхтар», п. lichtarz «свічник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лихта́р «ліхтар»
лихта́рня «тс.»
ліхта́рка
ліхта́рний
ліхта́рник
ліхта́рня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ліхта́р «ліхтар» білоруська
liuhtjan готська
liuhten «світити, сяяти, блищати» давньоверхньонімецька
lōchet «блискавка» давньоірландська
liohtian «тс.» давньонижньонімецька
laũkas «з плямою на лобі» литовська
Léuchter «свічник» ( ‹ свн. liuhtaere) німецька
leuchten «тс.» нововерхньонімецька
lichtarz «свічник» польська
lučь «промінь» праслов’янська
лихта́р «свічник» російська
liuhten середньоверхньнімецька
liuhtære середньоверхньнімецька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України