ЛІХТАРНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, результат видозміни форми [ліхта́рня] «тс.» під впливом п. latarnia «тс.»;

запозичено з німецької мови, можливо, через посередництво польської;

н. Léuchter ( ‹ свн. liuhtære) «свічник» пов’язане з свн. двн, liuhten «світити, сяяти, блищати», нвн. leuchten «тс.», спорідненими з гот. liuhtjan, днн. liohtian «тс.», лит. laũkas «з плямою на лобі», дірл. lōchet «блискавка», псл. lučь «промінь»;

р. [лихта́р] «свічник», бр. ліхта́р «ліхтар», п. lichtarz «свічник»;