ЛІФТЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
ліфт
запозичення з англійської мови;
англ. lift «ліфт; підняття; піднімати», сангл. liften (leften) «піднімати» походить від дісл. lypta «піднімання» (ісл. lypta «піднімати»), спорідненого з снн. lüchten, нвн. lüften «тс.» і пов’язаного з дісл. lopt «повітря», спорідненим з дангл. lyft, двн. днн. свн. нвн. luft, гот. luitus «тс.»;
р. болг. м. лифт, бр. ліфт, ч. слц. lift, схв. лȕфт, слн. líft;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліфте́р
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lift «ліфт; підняття; піднімати» | англійська |
ліфт | білоруська |
лифт | болгарська |
luitus «тс.» | готська |
lyft | давньоанглійська |
luft | давньоверхньонімецька |
lypta «піднімання» (ісл. lypta «піднімати») | давньоісландська |
lopt «повітря» | давньоісландська |
luft | давньонижньонімецька |
lypta | іспанська |
лифт | македонська |
lüften «тс.» | нововерхньонімецька |
luft | нововерхньонімецька |
лифт | російська |
лȕфт | сербохорватська |
liften «піднімати» (leften) | середньоанглійська |
leften | середньоанглійська |
luft | середньоверхньнімецька |
lüchten | середньонижньонімецька |
lift | словацька |
líft | словенська |
lift | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України