ЛІТУРГІЙНА — ЕТИМОЛОГІЯ

літургі́я «церковна відправа у християнстві; обідня»

через церковнослов’янське посередництво запозичено у давньоруську мову з грецької;
гр. λειτουργία (атт. λητουργία) «громадська повинність, державна служба, служіння» є складним словом, утвореним з основи λειτ-, пов’язаної з λᾱός (атт. λεώς) «народ, люди, натовп, колектив», яке не має задовільної етимології, і -ουργία, пов’язаної з ἔργον «робота», спорідненої з ав. varǝsǝm, двн. werk, англ. work «тс.»;
р. болг. литурги́я, бр. літургі́я, др. литургия, п. слц. liturgia, ч. liturgie, вл. нл. liturgija, м. литургиjа, схв. литỳргиjа, слн. liturgíja, стсл. литоургига;
Фонетичні та словотвірні варіанти

літургі́йний
літургі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varǝsǝm авестійська
work «тс.» англійська
λητουργία аттічний
λεώς «народ, люди, натовп, колектив» аттічний
літургі́я білоруська
литурги́я болгарська
liturgija верхньолужицька
λειτουργία «громадська повинність, державна служба, служіння» (атт. λητουργία) грецька
-ουργία грецька
ἔργον «робота» грецька
λειτ- грецька
λᾱός грецька
werk давньоверхньонімецька
литургия давньоруська
литургиjа македонська
liturgija нижньолужицька
liturgia польська
литурги́я російська
литỳргиjа сербохорватська
liturgia словацька
liturgíja словенська
литоургига старослов’янська
liturgie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України