ЛІТОТА — ЕТИМОЛОГІЯ
літо́та «зворот мови, протилежний перебільшенню (гіперболі); пом’якшення виразу через заміну його рівнозначним, але у формі заперечення»
інтернаціональний термін, утворений на основі гр. λῑτότης «очевидність, прямота, простота», похідного від λῑτός «гладкий, простий», пов’язаного з λεĩος «рівний», спорідненим з лат. lēvis «гладкий», līmax «слимак», укр. слима́к;
р. лито́та, бр. літо́та, п. ч. litotes, болг. лито́тес, схв. литòта, слн. litóta, litotes «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
літо́тес
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| літо́та | білоруська |
| лито́тес | болгарська |
| λῑτότης «очевидність, прямота, простота» | грецька |
| λῑτός «гладкий, простий» | грецька |
| λεĩος «рівний» | грецька |
| lēvis «гладкий» | латинська |
| līmax «слимак» | латинська |
| litotes | польська |
| лито́та | російська |
| литòта | сербохорватська |
| litóta «тс.» | словенська |
| litotes «тс.» | словенська |
| слима́к | українська |
| litotes | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України