ЛІТКО — ЕТИМОЛОГІЯ

літки «конюшина повзуча, Trifolium repens L.» (бот.)

похідні утворення від літа́ти, леті́ти;
назви зумовлені, очевидно, особливостями способу розповсюдження насіння;
бр. [пералётнік] «конюшина альпійська, T. alpestre L.», [пржалётнік] «тс.» (з п.? пор. п. przelotnik «Anthyllus»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

летучка «конюшина польова, T. arvense L.»
перелет «конюшина гірська, T. montanum L. »
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пералётнік «конюшина альпійська, T. alpestre L.» білоруська
пржалётнік «тс.»«Anthyllus» (з п.? пор. п. przelotnik ) білоруська
przelotnik польська
літа́ти українська
леті́ти українська

лі́то «найтепліша пора року; рік»

мало обгрунтоване пов’язання lěto з етимологічно неясним лат. laetus «веселий, приємний; багатий, сприятливий» і припущення про походження слова з первісного виразу *lěto vermę «прекрасний час», не засвідченого в слов’янських мовах, але семантично паралельного фр. [beau temps], нгр. καλοκαĩρι «літо» (Machek ESJČ 328; Мартынов Язык 67 – 68);
неприйнятною є думка про кельтське походження слова і зіставлення його з ірл. líth (Sachmatov AfSlPh 33, 91), a також зіставлення lěto ( ‹ *vleto) з алб. valẽ «кипіння, хвиля», лит. vìldyti «підігрівати», дісл. ylr «тепле випаровування», пов’язаними з р. волна́ (Jakobsson Le nom de temps lěto 76 – 80);
реконструювалося іє. *lēto-/lǝto- «теплий час; літо, день» (Pokorny 680);
пов’язувалося з давньогутнійським laþigs «навесні», шв. [låding, låing] «весна», lådigs «минулорічної весни» (від пгерм. *lēþ), ірл. laithe ( ‹ *lati-) «день» (Mikkola Ursl. Gr. I 46, 124; Bern. I 713 – 714; Pedersen Kelt. Gr. I 133, 177, 538) і як паралель наводилось співвідношення гот. dags «день», прус. dagis «літо», лит. dãgas «жнива» (Bern. I 713 – 714) від іє. *dhegh- «палити»;
на підтримку цієї думки наводиться як семантична паралель схв. гȍдина «рік; [дощ]» (Skok II 336 – 337);
зіставляється також з псл. *lějǫ, liti «лити», пов’язаним з лит. lytùs (lietùs) «дощ», лтс. liêtus «тс.», і реконструюється первісне значення «пора дощів, час дощів» (Mikl. EW 167; Brückner 291; Младенов 282);
у такому разі lěto первісно мало значити «тепла, м’яка пора року, коли холод відпустив»;
найбільш переконливою здається думка про генетичний зв’язок з лит. lė˜tas «лагідний, спокійний, тихий; повільний, поступливий», лтс. lę͂ts «легкий», далі з лит. lėˊnas : lė˜nas «лагідний, спокійний; повільний», лат. lēnis «лагідний, спокійний, ніжний», псл. *lěnъ «лінивий», укр. ліни́вий, які зводяться до іє. *lē- «ослабнути, зменшитися, полегшати, відпустити»;
єдиної етимології немає;
псл. lěto «найтепліша пора року», пізніше «рік»;
р. ле́то, бр. ле́та, др. лѣто, п. lato, ч. léto, слц. leto, вл. lěto «рік; річний шар дерева», lěco «найтепліша пора року», нл. lěto «рік», lěśe «найтепліша пора року», ст. lěto «весна» (XVI ст.), полаб. l’otü «рік; найтепліша пора року», болг. ля́то «найтепліша пора року; [рік]», м. лето «найтепліша пора року; рік», схв. љȅто «найтепліша пора року; шар деревини, річний приріст дерева; ст. рік», слн. léto «рік; ст. найтепліша пора року», стсл. лѣто «рік; час; (рідко) найтепліша пора року»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

влі́тку
долі́тний «повнолітній»
заліти́ти «зробити теплуватим»
за́літки «початок літа»
залі́ток «літній випас худоби»
залі́тувати «залишитись на літо; вистачити до нового урожаю»
злі́тки «віддавати на відгодівлю на чотири роки» (у сполученні [віддавати на з.] (телят)
злі́тній «середнього віку»
літа́ «роки; вік; часи» (мн.)
лі́ті «влітку»
лі́тком
літна́рка «літнє приміщення для овець»
літни́й «літній»
літник «однорічна декоративна садова рослина; [дачник]»
лі́тни́к «верхній жіночий літній одяг; літня спідниця; легкий одяг для літа Ва; піджак, жакет Me»
літниця «літня спідниця»
лі́тничок «літній жакет»
літній «який буває влітку, призначений для літа; немолодий; [теплуватий]»
лі́тній «який буває влітку»
літня́к «літня дорога; літній день Ж; південний вітер Ж; легкий одяг для літа Ва»
літня́чка «верхній жіночий літній одяг; легка літня спідниця Ва»
лі́товица «пасовище, куди виганяють худобу на все літо»
літови́ще «гірське пасовище Ж; літнє пасовище Ж; стадо, що йде на гірське пасовище Ж; місце і час літнього перебування в горах гуцульської худоби; назва гурту овець, що формується влітку Дз; шар деревини, який визначає вік дерева»
лі́том
літо́шній «немолодий»
лі́тошній «тс.»
лі́тувати «проводити десь літо; (спец.) залишатися влітку без води (про штучні водойми)»
лі́туватися «проводити літо»
літу́чка «жіноча літня кофточка»
літя́вий «тс.»
наліе́та «наступного року»
недолі́тній
недо́літок
недолі́тство «неповноліття»
недолі́ття «TG.»
о́блітку «влітку»
па́літок «сприятливе для врожаю літо, поліття»
перелі́тка «корова, яка телиться через рік»
пере́літок «однорічне теля»
по-лі́тньому
полі́тний
полі́тник «той, хто наймається на літні роботи»
полі́ток «одноліток; щорічний податок; річна оренда; поліття Нед; річний урожай з поля Нед; однорічний шар деревини»
полі́ття «сприятлива погода; урожайне літо»
про́літок «початок літа»
улі́ті «влітку»
улі́тку
Етимологічні відповідники

Слово Мова
valẽ «кипіння, хвиля» албанська
ле́та білоруська
ля́то «найтепліша пора року; [рік]» болгарська
lěto «рік; річний шар дерева»«найтепліша пора року» верхньолужицька
lěco «рік; річний шар дерева»«найтепліша пора року» верхньолужицька
dags «день» готська
ylr «тепле випаровування» давньоісландська
лѣто давньоруська
*lēto- «теплий час; літо, день» індоєвропейська
lǝto- індоєвропейська
*dheg<SUP>u̯</SUP>h- «палити» індоєвропейська
*lē- «ослабнути, зменшитися, полегшати, відпустити» індоєвропейська
líth ірландська
laithe «день» ( ‹ *lati-)(Mikkola Ursl. Gr. I 46, 124; Bern. I 713 -- 714; Pedersen Kelt. Gr. I 133, 177, 538) ірландська
*lati- ірландська
laetus «веселий, приємний; багатий, сприятливий» латинська
lēnis «лагідний, спокійний, ніжний» латинська
liêtus «тс.» латиська
lę͂ts «легкий» латиська
vìldyti «підігрівати» литовська
dãgas «жнива» литовська
lytùs «дощ» (lietùs) литовська
lietùs литовська
lė˜tas «лагідний, спокійний, тихий; повільний, поступливий» литовська
lėˊnas «лагідний, спокійний; повільний» литовська
lė˜nas литовська
лето «найтепліша пора року; рік» македонська
lěto «рік»«найтепліша пора року» нижньолужицька
lěśe «рік»«найтепліша пора року» нижньолужицька
lěto «весна» (XVI ст.)? (ст.) нижньолужицька
καλοκαĩρι «літо» новогрецька
l'otü «рік; найтепліша пора року» полабська
lato польська
*lēþ прагерманська
lěto праслов’янська
*vleto праслов’янська
*lějǫ праслов’янська
liti «лити» праслов’янська
lěto «тепла, м’яка пора року, коли холод відпустив» праслов’янська
*lěnъ «лінивий» праслов’янська
lěto «найтепліша пора року» праслов’янська
dagis «літо» прусська
волна́ російська
ле́то російська
гȍдина «рік; [дощ]» сербохорватська
љȅто «найтепліша пора року; шар деревини, річний приріст дерева; ст. рік» сербохорватська
leto словацька
léto «рік; ст. найтепліша пора року» словенська
лѣто «рік; час; (рідко) найтепліша пора року» старослов’янська
ліни́вий українська
beau temps французька
léto чеська
låding «весна» шведська
lådigs «минулорічної весни» (від пгерм. *lēþ) шведська
låing шведська
*lěto vermę «прекрасний час» ?
laþigs «навесні» ?
значення «пора дощів, час дощів» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України