ЛІСОВА — ЕТИМОЛОГІЯ
руса́лка «водяна німфа»
утворено в східнослов’янських мовах від др. руса́лии «весняне язичницьке свято у слов’ян»;
за давніми віруваннями, русалки – втілення душ померлих дівчат (в обрядових русальних іграх відбився культ померлих);
у західнослов’янських мовах відповідні слова є книжними запозиченнями зі східнослов’янських;
р. руса́лка, [руса́вка], бр. болг. руса́лка, п. rusałka, ч. rusálka, rusalka, слц. rusalka, м. русалка, схв. ру̀сāлка, слн. rusálka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лісова́
«мавка»
роса́лка
роса́ўний
«тс.»
руса́вка
руса́вний
«русалковий»
руса́лковий
русалкува́ти
«бути русалкою»
руса́лчачий
руса́лчин
руса́льна
«тс.»
руса́льний
Руса́льчин
«четвер на Зеленому тижні»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| руса́лка | білоруська |
| руса́лка | болгарська |
| руса́лии «весняне язичницьке свято у слов’ян» | давньоруська |
| русалка | македонська |
| rusałka | польська |
| руса́лка | російська |
| руса́вка | російська |
| ру̀сāлка | сербохорватська |
| rusalka | словацька |
| rusálka | словенська |
| rusálka | чеська |
| rusalka | чеська |
ліс
єдиної думки про первісне значення слова і дальші його зв’язки немає;
малопереконливі зіставлення з гр. ἄλσος «(священний) гай» (Pedersen KZ 38, 309), з лат. lūcus «гай» ‹ *loik’-os (Маchek ESJČ 327), а також припущення первісного значення псл. lěsъ «потайне місце» (Черных Очерк 13);
реконструється *u̯loi-k ̑os від іє. *vel«рвати» (ЭССЯ 14, 252);
виводиться від іє. *lē(і)- «володіти» (Skok II 298);
припускається також первісне значення «дерево як будівельний матеріал», яке виступає в р. леса́ «риштування», ч. [les] «тс.», схв. [lês] «ряд дошок», [lȅsa] «тс.», псл. *lěska «ліщина» як матеріал, з якого виготовлялись (часто способом плетіння) різні предмети домашнього вжитку (Соболевский РФВ 15, 366; Brückner 290; Holub – Kop. 207; Schuster-Šewc 828 – 829);
зіставляється з дангл. lǣs, lǣswe (‹ *lēsu̯ā) «пасовище, лука», сангл. leswe, lese, англ. [leasow, lesew] «поляна, пасовище» (первісне значення – «простір, покритий рослинністю», пор. семантику псл. *lǫgъ «лука» і «ліс», укр. луг1– Фасмер – Трубачев II 485; Ляпунов ИОРЯС ЗО, 14 – 15; Sławski IV 54 – 56; Holub – Kop. 202; БЕР III 367; Bezlaj ESSJ II 134 – 135; Bern. I 713; Stang 32; Мельничук Этимология 1984, 144);
пов’язується з лит. laĩškas «лист (дерева)» і припускається, що початкова семантика слова краще збереглася в західнослов’янських мовах, як у ч. ст. les, lesy «листя, пагони» (Фасмер – Трубачев II 485);
псл. lěsъ «простір, порослий деревами, особливо листяними; дерева, особливо листяні; дерево як будівельний матеріал»;
р. бр. лес, др. лѣсъ, п. las, ч. les «ліс; (ст.) листя, пагони, гілки», слц. les, вл. нл. lěs, полаб. l’os «ліс; будівельний матеріал», болг. лес, схв. лȇс, лȕjес «дерево; [труна; ліс]», слн. lés «дерево, будівельний матеріал, кий, палка; [ліс]», стсл. лѣсъ «ліс; дерева»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безлі́сий
безлі́сний
безлі́сся
взлі́сє
«узлісся»
возлі́сся
«тс.»
залі́сений
«зарослий лісом»
заліси́ти
залі́снений
«тс.»
залі́снювати
«засаджувати лісом»
залісня́ти
«тс.»
за́лісок
«узлісся; чагарник Ж»
залі́сся
«узлісся»
збезлі́сити
збезлі́сіти
злі́сний
«лісник»
ліси́стий
ліси́ця
«фантастична лісова істота, подібна до жінки»
ліси́ща
«великі густі ліси»
(мн.)
лісівни́к
лісівни́цтво
лісівни́чий
лісна́
«лісова русалка»
лісни́й
«лісник»
лісни́й
лісни́к
«лісовий сторож; лісівник; [лісничий Ж]»
лісникі́вна
лісникува́ти
лісни́цтво
лісни́ця
«лісова русалка»
лісни́чий
«службовець лісництва, завідувач його; [лісник]»
лісничи́на
«лісничиха»
лісни́чити
«бути лісничим; виготовляти дерев’яні вироби»
лісни́чи́ха
«дружина лісника або лісничого; жінка-лісник»
лісничі́вка
«оселя лісничого»
лісно́
«багато лісів»
лісня́к
«лісове дерево Ж; болото, поросле дрібним лісом; рідкий ліс Ч»
лісови́й
«лісник»
лісови́й
лісови́к
«мешканець лісу; лісовий сторож; міфічна істота -- лісовий дух; [дикун Ж]»
лісови́на
«лісове дерево, лісовий ґрунт Ж»
лісови́чка
«гора, поросла лісом»
лісо́к
лісу́н
«міфічна людиноподібна істота, що живе в лісі»
ліся́на
«гора, поросла лісом»
ліся́нка
«дружина лicyна»
ліся́нка
«тс.»
надлісни́цтво
«головне лісництво»
надлісни́чий
«головний лісничий»
надулі́сся
«узлісся»
передлі́сся
«край лісу»
пере́ліс
«невеликий лісок СУМ, Ч; чагарниковий ліс»
переліса́нка
«поляна в лісі, поросла травою»
перелі́ска
«печіночниця звичайна, Hepatica nobilis Gars. (Hepatica triloba Gilib.)»
(бот.)
пере́лі́сок
«невеликий лісок; [вузька смуга лісу, що заходить у поле]»
перелі́сся
«галявина між ділянками лісу»
пі́дліс
«просіка, галявина»
підлі́ска
«фіалка запашна, Viola odorata L. Mak; (у сполученні п. трилатчаста бот.) печіночниця звичайна Нед»
(бот.)
підлі́сковий
підлі́сний
«розташований поруч з лісом; який росте у нижньому ярусі лісу»
підлі́сник
«Sanícula L.; [ранник вузлуватий, Scrophularia nodosa L.I»
(бот.)
підлісни́чий
«молодший лісничий»
пі́длі́сок
«кущі та молоді дерева, що ростуть у нижньому ярусі лісу; [тонкий ліс; рідкий ліс Ч; фіалка дивовижна, Viola mirabilis L.; фіалка запашна; печіночниця звичайна]»
підлі́сся
«ділянка поруч з лісом; кущі та молоді дерева у нижньому ярусі лісу; [край лісу Ч]»
полісо́вщик
«лісничий»
полі́сся
«низька лісиста місцевість; [підвищення, поросле лісом Ч]»
полісу́н
«лісовик»
полі́ський
полісю́к
«житель або уродженець Полісся»
поліся́нин
поліщу́к
«тс.»
пра́ліс
праліска
«печіночниця звичайна»
(у сполученні [п. синя])(бот.)
при́ліс
«гай; узлісся»
прилі́сни́й
при́лісок
про́ліс
«праліс; (просіка, галявина ВеБ]»«печіночниця звичайна; (у сполученні п. біла) анемона дібровна, Anemone nemorosa L.»
(бот.)
про́лісок
«галявина»
узліс
узлі́сок
узлі́сся
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| leasow «поляна, пасовище» (первісне значення -- «простір, покритий рослинністю», пор. семантику псл. *lǫgъ «лука» і «ліс», укр. луг1 -- Фасмер -- Трубачев II 485; Ляпунов ИОРЯС ЗО, 14 -- 15; Sławski IV 54 -- 56; Holub -- Kop. 202; БЕР III 367; Bezlaj ESSJ II 134 -- 135; Bern. I 713; Stang 32; Мельничук Этимология 1984, 144) | англійська |
| lesew | англійська |
| lesew | англійська |
| lesew | англійська |
| лес | білоруська |
| лес | болгарська |
| lěs | верхньолужицька |
| ἄλσος «(священний) гай» | грецька |
| lǣs | давньоанглійська |
| *lēsu̯ā «пасовище, лука» | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| лѣсъ | давньоруська |
| *vel «рвати» | індоєвропейська |
| *lē(і)- «володіти» | індоєвропейська |
| lūcus «гай» | латинська |
| *loik'-os | латинська |
| laĩškas «лист (дерева)» | литовська |
| lěs | нижньолужицька |
| l'os «ліс; будівельний матеріал» | полабська |
| las | польська |
| lěsъ «потайне місце» | праслов’янська |
| *lěska «ліщина» | праслов’янська |
| *lǫgъ | праслов’янська |
| *lǫgъ | праслов’янська |
| lěsъ «простір, порослий деревами, особливо листяними; дерева, особливо листяні; дерево як будівельний матеріал» | праслов’янська |
| леса́ «риштування» | російська |
| лес | російська |
| lês «ряд дошок» | сербохорватська |
| lȅsa «тс.» | сербохорватська |
| лȇс | сербохорватська |
| лȕjес «дерево; [труна; ліс]» | сербохорватська |
| leswe | середньоанглійська |
| lese | середньоанглійська |
| les | словацька |
| lés «дерево, будівельний матеріал, кий, палка; [ліс]» | словенська |
| лѣсъ «ліс; дерева» | старослов’янська |
| луг | українська |
| луг | українська |
| les «тс.» | чеська |
| les (ст.) | чеська |
| lesy «листя, пагони» (ст.) | чеська |
| les «ліс; (ст.) листя, пагони, гілки» | чеська |
| *u̯loi-k ̑os | ? |
льо́нок «Linaria L.» (бот.)
похідні утворення від льон ([лен]) назви зумовлені частково подібністю листя деяких із цих рослин до льону (льонок, льонолисник], що підтверджується існуванням синонімічних назв укр. [лен] «льонок» (при [лен] «льон»), ч. ст. len Matky Boží «льонок», Marie len, polný len, нл. Marijcyny lan «тс.», пор. також слат. linaria (звідки сучасна латинська наукова назва рослини) від лат. linum «льон», нім. Leinkraut «льонок», складне утворення з Lein «льон» і Kraut «травах, Leinblatt «льонолисник», з Lein «льон» і Blatt «лист», фр. faux lin «льонок», petit lin «тс.» (букв. «несправжній льон», «малий льон»), частково тим, що більшість рослин, які носять назви, похідні від льон, зустрічаються часто в посівах льону як бур’яни;
р. лене́ц «льонолисник», лено́к «радіола», льня́нка «льонок; [льонолисник льонолистий, Thesium linophyllum L.]», бр. [ляно́к] «льонок», [лясная льніца] «тс.», п. lenek «радіола», ст. lnek «тс.», leniec «льонолисник», lnica «льонок», ч. lněnka «льонолисник», lnice «льонок», слц. l’anček «радіола», вл. lenčk «льонок», схв. лáнак «льонолисник», [ланика] «льонок», [ланчац, ланчић] «тс.», слн. laníka «льонолисник», lanovo zele «льонок звичайний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ленник
«льонок»
лєнок
«льонок звичайний, Linaria vulgaris (L.) Mill.; льонолисник, Тhesium L.»
лєнок
«тс.»
лино́к
«тс. ВеБ; гвоздики дельтовидні, Dianthus deltoides L.; козельці лучні, Tragopogon pratensis L.»
лісовий
«китятки чубаті, Polygala comosa Schrank.»
льнянка
льонець
льонок
«радіола льоновидна, Radiola linoides Roth.»
льонток
«тс.»
люнец
«льонок»
польовий
«хрінниця польова, Lepidium campestre (L.) R. Br.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляно́к «льонок» | білоруська |
| лясная льніца «тс.» | білоруська |
| lenčk «льонок» | верхньолужицька |
| linum «льон» | латинська |
| Marijcyny lan «тс.» | нижньолужицька |
| Leinkraut «льонок» | німецька |
| Lein «льон» | німецька |
| Kraut «травах, Leinblatt «льонолисник» | німецька |
| Lein «льон» | німецька |
| Blatt «лист» | німецька |
| Leinblatt | німецька |
| lenek «радіола» | польська |
| lnek «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) | польська |
| leniec «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) | польська |
| lnica «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) | польська |
| лене́ц «льонолисник» | російська |
| лено́к «радіола» | російська |
| льня́нка «льонок; [льонолисник льонолистий, Thesium linophyllum L.]» | російська |
| лáнак «льонолисник» | сербохорватська |
| ланика «льонок» | сербохорватська |
| ланчац | сербохорватська |
| ланчић «тс.» | сербохорватська |
| linaria (звідки сучасна латинська наукова назва рослини) | середньолатинська |
| l'anček «радіола» | словацька |
| laníka «льонолисник»«льонок звичайний» | словенська |
| lanovo zele «льонолисник»«льонок звичайний» | словенська |
| льон ([лен])(льонок, льонолисник], що підтверджується існуванням синонімічних назв укр. [лен] «льонок» (при [лен] «льон») | українська |
| лен | українська |
| льонок | українська |
| льонолисник | українська |
| лен | українська |
| льон | українська |
| faux lin «льонок» | французька |
| lin «тс.» (букв. «несправжній льон», «малий льон») | французька |
| len Matky Boží «льонок» (ст.) | чеська |
| Marie len (ст.) | чеська |
| polný len (ст.) | чеська |
| lněnka «льонолисник»«льонок» | чеська |
| lnice «льонолисник»«льонок» | чеська |
| також | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України