ЛІСКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лі́ска «ліщина, Corylus avellana L.; ціпок з ліщини; палка» (бот.)
неприйнятне також припущення про виникнення lěska шляхом метатези з *kosla › loska › lěska і спорідненість слова з двн. hasala, hasel, дірл. coll, лат. corulus (Machek ESJČ 335; Holub – Кор. 207);
малопереконлива гіпотеза про походження слова від іє. *u̯loiskā і спорідненість його з ірл. flesk «гілка, лозина», дінд. vleṣkaḥ «тенета» (Фасмер II 486; Lidén Balt.-sl. Anl. 25 – 26; Torp 420; Persson Beitr. 808; Sławski IV 60 – 61);
зіставляється також з псл. loza «лоза», прус. laxde «ліщина», лтс. lagzda (lazgda) : lazda : lę(g)zda «тс.», лит. lazdà lazà «палка, ціпок; [ліщина]» (Преобр. І 491; Sławski IV 60 – 61; Brückner KZ 45, 42; Mikl. EW 167; Bern. I 713; Trautmann 153);
найбільш обґрунтоване припущення про спорідненість з lěsъ, lěsa і про первісне значення слова «лісове дерево; лісовий плід» (Соболевский РФВ 15, 366; Brückner 290 – 291; БЕР III 370 – 371);
дальші зв’язки не эовсім ясні;
псл. lěska «ліщина», lěsčina;
р. леско́вый (орех), лещи́на, бр. ляшчы́на, п. [laska] «ліщина», leszczyna, ч. líska, ст. léska, заст. leština, слц. lieska, lieština, вл. нл. lěska, lěšćina, полаб. leskövẽica, болг. леска́, м. леска, схв. лиjèска, лéска, слн. léska, leščína «тс.», стсл. лѣсковъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліско́вець
«вид грибів, що ростуть біля кущів ліщини»
ліща́на
«ліщина»
ліщани́к
ліща́ниця
ліща́нка
ліщанни́к
ліща́ня
«тс.»
ліще́бник
«зарості ліщини»
ліще́к
«тс.»
ліщи́на
ліщи́нник
пі́дліток
«однорічний росток посадженої ліщини; плід ліщини, який упав на землю Мак»
підліща́к
«лісковий горіх»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляшчы́на | білоруська |
| леска́ | болгарська |
| lěska | верхньолужицька |
| lěšćina | верхньолужицька |
| hasala | давньоверхньонімецька |
| hasel | давньоверхньонімецька |
| vleṣkaḥ «тенета» | давньоіндійська |
| coll | давньоірландська |
| *u̯loiskā | індоєвропейська |
| flesk «гілка, лозина» | ірландська |
| corulus | латинська |
| lagzda «тс.» (lazgda) | латиська |
| lazda | латиська |
| lę(g)zda | латиська |
| lazgda | латиська |
| lazdà lazà «палка, ціпок; [ліщина]» | литовська |
| леска | македонська |
| lěska | нижньолужицька |
| lěšćina | нижньолужицька |
| leskövẽica | полабська |
| laska «ліщина» | польська |
| leszczyna «ліщина» | польська |
| *kosla | праслов’янська |
| lěska | праслов’янська |
| lěska | праслов’янська |
| loska | праслов’янська |
| loza «лоза» | праслов’янська |
| lěsъ «лісове дерево; лісовий плід» | праслов’янська |
| lěsa | праслов’янська |
| lěska «ліщина» | праслов’янська |
| lěsčina | праслов’янська |
| laxde «ліщина» | прусська |
| леско́вый (орех) (орех) | російська |
| лиjèска | сербохорватська |
| lieska | словацька |
| lieština | словацька |
| léska «тс.» | словенська |
| leščína «тс.» | словенська |
| лѣсковъ | старослов’янська |
| лещи́на | українська |
| лéска | українська |
| líska | чеська |
| léska (ст.) | чеська |
| leština (заст.) | чеська |
лі́ска «певна площа землі (на городі, у землекопів)»
очевидно, пов’язане з лі́ска «кий, палиця», оскільки земельну площу міряли палицею;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лі́ска «кий, палиця» | українська |
ліс
малопереконливі зіставлення з гр. ἄλσος «(священний) гай» (Pedersen KZ 38, 309), з лат. lūcus «гай» ‹ *loik’-os (Маchek ESJČ 327), а також припущення первісного значення псл. lěsъ «потайне місце» (Черных Очерк 13);
псл. lěsъ «простір, порослий деревами, особливо листяними; дерева, особливо листяні; дерево як будівельний матеріал»;
єдиної думки про первісне значення слова і дальші його зв’язки немає;
пов’язується з лит. laĩškas «лист (дерева)» і припускається, що початкова семантика слова краще збереглася в західнослов’янських мовах, як у ч. ст. les, lesy «листя, пагони» (Фасмер – Трубачев II 485);
зіставляється з дангл. lǣs, lǣswe (‹ *lēsu̯ā) «пасовище, лука», сангл. leswe, lese, англ. [leasow, lesew] «поляна, пасовище» (первісне значення – «простір, покритий рослинністю», пор. семантику псл. *lǫgъ «лука» і «ліс», укр. луг1– Фасмер – Трубачев II 485; Ляпунов ИОРЯС ЗО, 14 – 15; Sławski IV 54 – 56; Holub – Kop. 202; БЕР III 367; Bezlaj ESSJ II 134 – 135; Bern. I 713; Stang 32; Мельничук Этимология 1984, 144);
припускається також первісне значення «дерево як будівельний матеріал», яке виступає в р. леса́ «риштування», ч. [les] «тс.», схв. [lês] «ряд дошок», [lȅsa] «тс.», псл. *lěska «ліщина» як матеріал, з якого виготовлялись (часто способом плетіння) різні предмети домашнього вжитку (Соболевский РФВ 15, 366; Brückner 290; Holub – Kop. 207; Schuster-Šewc 828 – 829);
виводиться від іє. *lē(і)- «володіти» (Skok II 298);
реконструється *u̯loi-k ̑os від іє. *vel«рвати» (ЭССЯ 14, 252);
р. бр. лес, др. лѣсъ, п. las, ч. les «ліс; (ст.) листя, пагони, гілки», слц. les, вл. нл. lěs, полаб. l’os «ліс; будівельний матеріал», болг. лес, схв. лȇс, лȕjес «дерево; [труна; ліс]», слн. lés «дерево, будівельний матеріал, кий, палка; [ліс]», стсл. лѣсъ «ліс; дерева»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безлі́сий
безлі́сний
безлі́сся
взлі́сє
«узлісся»
возлі́сся
«тс.»
залі́сений
«зарослий лісом»
заліси́ти
залі́снений
«тс.»
залі́снювати
«засаджувати лісом»
залісня́ти
«тс.»
за́лісок
«узлісся; чагарник Ж»
залі́сся
«узлісся»
збезлі́сити
збезлі́сіти
злі́сний
«лісник»
ліси́стий
ліси́ця
«фантастична лісова істота, подібна до жінки»
ліси́ща
«великі густі ліси»
(мн.)
лісівни́к
лісівни́цтво
лісівни́чий
лісна́
«лісова русалка»
лісни́й
«лісник»
лісни́й
лісни́к
«лісовий сторож; лісівник; [лісничий Ж]»
лісникі́вна
лісникува́ти
лісни́цтво
лісни́ця
«лісова русалка»
лісни́чий
«службовець лісництва, завідувач його; [лісник]»
лісничи́на
«лісничиха»
лісни́чити
«бути лісничим; виготовляти дерев’яні вироби»
лісни́чи́ха
«дружина лісника або лісничого; жінка-лісник»
лісничі́вка
«оселя лісничого»
лісно́
«багато лісів»
лісня́к
«лісове дерево Ж; болото, поросле дрібним лісом; рідкий ліс Ч»
лісови́й
«лісник»
лісови́й
лісови́к
«мешканець лісу; лісовий сторож; міфічна істота -- лісовий дух; [дикун Ж]»
лісови́на
«лісове дерево, лісовий ґрунт Ж»
лісови́чка
«гора, поросла лісом»
лісо́к
лісу́н
«міфічна людиноподібна істота, що живе в лісі»
ліся́на
«гора, поросла лісом»
ліся́нка
«дружина лicyна»
ліся́нка
«тс.»
надлісни́цтво
«головне лісництво»
надлісни́чий
«головний лісничий»
надулі́сся
«узлісся»
передлі́сся
«край лісу»
пере́ліс
«невеликий лісок СУМ, Ч; чагарниковий ліс»
переліса́нка
«поляна в лісі, поросла травою»
перелі́ска
«печіночниця звичайна, Hepatica nobilis Gars. (Hepatica triloba Gilib.)»
(бот.)
пере́лі́сок
«невеликий лісок; [вузька смуга лісу, що заходить у поле]»
перелі́сся
«галявина між ділянками лісу»
пі́дліс
«просіка, галявина»
підлі́ска
«фіалка запашна, Viola odorata L. Mak; (у сполученні п. трилатчаста бот.) печіночниця звичайна Нед»
(бот.)
підлі́сковий
підлі́сний
«розташований поруч з лісом; який росте у нижньому ярусі лісу»
підлі́сник
«Sanícula L.; [ранник вузлуватий, Scrophularia nodosa L.I»
(бот.)
підлісни́чий
«молодший лісничий»
пі́длі́сок
«кущі та молоді дерева, що ростуть у нижньому ярусі лісу; [тонкий ліс; рідкий ліс Ч; фіалка дивовижна, Viola mirabilis L.; фіалка запашна; печіночниця звичайна]»
підлі́сся
«ділянка поруч з лісом; кущі та молоді дерева у нижньому ярусі лісу; [край лісу Ч]»
полісо́вщик
«лісничий»
полі́сся
«низька лісиста місцевість; [підвищення, поросле лісом Ч]»
полісу́н
«лісовик»
полі́ський
полісю́к
«житель або уродженець Полісся»
поліся́нин
поліщу́к
«тс.»
пра́ліс
праліска
«печіночниця звичайна»
(у сполученні [п. синя])(бот.)
при́ліс
«гай; узлісся»
прилі́сни́й
при́лісок
про́ліс
«праліс; (просіка, галявина ВеБ]»«печіночниця звичайна; (у сполученні п. біла) анемона дібровна, Anemone nemorosa L.»
(бот.)
про́лісок
«галявина»
узліс
узлі́сок
узлі́сся
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| leasow «поляна, пасовище» (первісне значення -- «простір, покритий рослинністю», пор. семантику псл. *lǫgъ «лука» і «ліс», укр. луг1 -- Фасмер -- Трубачев II 485; Ляпунов ИОРЯС ЗО, 14 -- 15; Sławski IV 54 -- 56; Holub -- Kop. 202; БЕР III 367; Bezlaj ESSJ II 134 -- 135; Bern. I 713; Stang 32; Мельничук Этимология 1984, 144) | англійська |
| lesew | англійська |
| lesew | англійська |
| lesew | англійська |
| лес | білоруська |
| лес | болгарська |
| lěs | верхньолужицька |
| ἄλσος «(священний) гай» | грецька |
| lǣs | давньоанглійська |
| *lēsu̯ā «пасовище, лука» | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| лѣсъ | давньоруська |
| *lē(і)- «володіти» | індоєвропейська |
| *vel «рвати» | індоєвропейська |
| lūcus «гай» | латинська |
| *loik'-os | латинська |
| laĩškas «лист (дерева)» | литовська |
| lěs | нижньолужицька |
| l'os «ліс; будівельний матеріал» | полабська |
| las | польська |
| lěsъ «потайне місце» | праслов’янська |
| lěsъ «простір, порослий деревами, особливо листяними; дерева, особливо листяні; дерево як будівельний матеріал» | праслов’янська |
| *lǫgъ | праслов’янська |
| *lǫgъ | праслов’янська |
| *lěska «ліщина» | праслов’янська |
| леса́ «риштування» | російська |
| лес | російська |
| lês «ряд дошок» | сербохорватська |
| lȅsa «тс.» | сербохорватська |
| лȇс | сербохорватська |
| лȕjес «дерево; [труна; ліс]» | сербохорватська |
| leswe | середньоанглійська |
| lese | середньоанглійська |
| les | словацька |
| lés «дерево, будівельний матеріал, кий, палка; [ліс]» | словенська |
| лѣсъ «ліс; дерева» | старослов’янська |
| луг | українська |
| луг | українська |
| les (ст.) | чеська |
| lesy «листя, пагони» (ст.) | чеська |
| les «тс.» | чеська |
| les «ліс; (ст.) листя, пагони, гілки» | чеська |
| *u̯loi-k ̑os | ? |
лі́са «огорожа, сплетена з хворосту; плетена загорода, хвіртка або ворота; [очеретяна загорода між двома кітцями; решітка з дерев’яних паличок у сушильні, на яку насипають фрукти; драбина Л]»
пропонувалась праформа іє. *vlēk’-, y зв’язку з чим пов’язувалося з псл. *volsъ, укр. во́лос (Scheftelowitz KZ 58, 132);
псл. lěsa «плетінка з гілок, прутів, клітка, плетена огорожа, пліт»;
дальші зв’язки неясні;
зіставляється з лтс. lę͂sa «рослини, сплутані на поверхні води», lę͂sa «склад збіжжя, льону; шар гумусу над водою, утворений коренями рослин», lę͂ss «зрослі корені, що створюють суцільну поверхню над водою» (Mühl. – Endz. II 462);
пов’язується з ліс, [лі́ска] «ліщина» (Соболевский РФВ 15, 366; Маchek ESJČ 335; БЕР III 368);
зводиться також до іє. *u̯lois-kā, *u̯lois-ka, звідки дінд. vleṣkaḥ «петля», дірл. flesc «різка, прут» (Lidén Balt.-sl. Anl. 25 – 27; Persson Beitr. 808);
малопереконлива думка (Machek ESJČ 335; Holub – Kop. 207) про походження шляхом метатези з давнішого *koslo-i-, з якого виводиться й двн. hasal «ліщина»;
р. ле́са́ «волосінь вудки; [огорожа, сплетена з хворосту]», бр. [ле́ска] «плетена огорожа», др. лѣса «плетінка; решітка», п. lasa «плетінка з гілок, вживана для різних цілей; сітка, сито, тенета; [двері, ворота, плетені з хворосту; хворост; решітка для сушіння фруктів у печі]», [lesa] «густа драбина», ч. lísa «плетінка з гілок для сушіння фруктів; плетена хвіртка; [перегородка в оборі; пристосування з дерева для підвішування хліба]», слц. lesa «пліт з жердин, дерев’яна огорожа; стіна, плетена з прутів у куренях пастухів», [lésa, liesa] «тс.», вл. заст. lěsa «плетені двері», нл. ст. lěsa «плетінка з гілок», болг. ле́са́ «переносний пліт, решітка», м. леса «плетінка з прутів; плетінка для ловіння риби; борона; коса», схв. љȅса «плетінка з прутів, тростини; клітка для сушіння фруктів, кукурудзи; пліт рухомий, плетена огорожа; плетені ворота; [борона]», слн. lésa «стіна, плетена з прутів; пліт, плетена огорожа; хвіртка в плоті, плетена з гілок; плетінка для вимощування; плетінка для сушіння фруктів; плетене з лика начиння для сиру»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лєса
«драбина»
ліеска
«тс.»
лі́ска
«плетені ворота; рибальська плетінка»
па́лісок
«рибальський пристрій у річці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́ска «плетена огорожа» | білоруська |
| ле́са́ «переносний пліт, решітка» | болгарська |
| lěsa «плетені двері» (заст.) | верхньолужицька |
| hasal «ліщина» | давньоверхньонімецька |
| vleṣkaḥ «петля» | давньоіндійська |
| flesc «різка, прут» | давньоірландська |
| лѣса «плетінка; решітка» | давньоруська |
| *vlēk'- | індоєвропейська |
| *u̯lois-kā | індоєвропейська |
| *u̯lois-ka | індоєвропейська |
| *koslo-i- | індоєвропейська |
| lę͂sa «рослини, сплутані на поверхні води» | латиська |
| lę͂sa «склад збіжжя, льону; шар гумусу над водою, утворений коренями рослин» | латиська |
| lę͂ss «зрослі корені, що створюють суцільну поверхню над водою» | латиська |
| леса «плетінка з прутів; плетінка для ловіння риби; борона; коса» | македонська |
| lěsa «плетінка з гілок» (ст.) | нижньолужицька |
| lasa «плетінка з гілок, вживана для різних цілей; сітка, сито, тенета; [двері, ворота, плетені з хворосту; хворост; решітка для сушіння фруктів у печі]» | польська |
| lesa «густа драбина» | польська |
| *volsъ | праслов’янська |
| lěsa «плетінка з гілок, прутів, клітка, плетена огорожа, пліт» | праслов’янська |
| ле́са́ «волосінь вудки; [огорожа, сплетена з хворосту]» | російська |
| љȅса «плетінка з прутів, тростини; клітка для сушіння фруктів, кукурудзи; пліт рухомий, плетена огорожа; плетені ворота; [борона]» | сербохорватська |
| lesa «пліт з жердин, дерев’яна огорожа; стіна, плетена з прутів у куренях пастухів» | словацька |
| lésa «тс.» | словацька |
| liesa «тс.» | словацька |
| lésa «стіна, плетена з прутів; пліт, плетена огорожа; хвіртка в плоті, плетена з гілок; плетінка для вимощування; плетінка для сушіння фруктів; плетене з лика начиння для сиру» | словенська |
| во́лос | українська |
| ліс | українська |
| лі́ска «ліщина» | українська |
| lísa «плетінка з гілок для сушіння фруктів; плетена хвіртка; [перегородка в оборі; пристосування з дерева для підвішування хліба]» | чеська |
ліско́вчик «ліщинова соня рудохвоста, вовчок горішковий, Muscardinus avellanarius» (зоол.)
пор. іншу назву цієї тварини ліскогри́з;
пояснюється способом життя тварин, що оселяються в лісах з горіховим підліском і харчуються значною мірою горіхами (Огнев Звери СССР и прилежащих стран, т. V, 535 – 543);
пов’язане з [лі́ска] «ліщина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліскі́вчик
ліску́ля
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліскогри́з | українська |
| лі́ска «ліщина» | українська |
ля́ска «ціпок, паличка, батіг Бi; жердина, якою вдаряють по воді, женучи рибу Ник; одна з планок борони Гриц; міра поля Sławski»
запозичення з польської мови;
п. laska «кий, палка, ціпок; палка для вимірювання; міра довжини; [батіг; держак; палка з ліщини]» генетично тотожне укр. лі́ска «палка, ціпок»;
бр. [ля́ска] «палка, прут», ч. [l’aska] «палка з ліщини»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ля́ска «палка, прут» | білоруська |
| laska «кий, палка, ціпок; палка для вимірювання; міра довжини; [батіг; держак; палка з ліщини]» | польська |
| лі́ска «палка, ціпок» | українська |
| l'aska «палка з ліщини» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України