ЛІСАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ліс
малопереконливі зіставлення з гр. ἄλσος «(священний) гай» (Pedersen KZ 38, 309), з лат. lūcus «гай» ‹ *loik’-os (Маchek ESJČ 327), а також припущення первісного значення псл. lěsъ «потайне місце» (Черных Очерк 13);
реконструється *u̯loi-k ̑os від іє. *vel«рвати» (ЭССЯ 14, 252);
псл. lěsъ «простір, порослий деревами, особливо листяними; дерева, особливо листяні; дерево як будівельний матеріал»;
єдиної думки про первісне значення слова і дальші його зв’язки немає;
пов’язується з лит. laĩškas «лист (дерева)» і припускається, що початкова семантика слова краще збереглася в західнослов’янських мовах, як у ч. ст. les, lesy «листя, пагони» (Фасмер – Трубачев II 485);
зіставляється з дангл. lǣs, lǣswe (‹ *lēsu̯ā) «пасовище, лука», сангл. leswe, lese, англ. [leasow, lesew] «поляна, пасовище» (первісне значення – «простір, покритий рослинністю», пор. семантику псл. *lǫgъ «лука» і «ліс», укр. луг1– Фасмер – Трубачев II 485; Ляпунов ИОРЯС ЗО, 14 – 15; Sławski IV 54 – 56; Holub – Kop. 202; БЕР III 367; Bezlaj ESSJ II 134 – 135; Bern. I 713; Stang 32; Мельничук Этимология 1984, 144);
припускається також первісне значення «дерево як будівельний матеріал», яке виступає в р. леса́ «риштування», ч. [les] «тс.», схв. [lês] «ряд дошок», [lȅsa] «тс.», псл. *lěska «ліщина» як матеріал, з якого виготовлялись (часто способом плетіння) різні предмети домашнього вжитку (Соболевский РФВ 15, 366; Brückner 290; Holub – Kop. 207; Schuster-Šewc 828 – 829);
виводиться від іє. *lē(і)- «володіти» (Skok II 298);
р. бр. лес, др. лѣсъ, п. las, ч. les «ліс; (ст.) листя, пагони, гілки», слц. les, вл. нл. lěs, полаб. l’os «ліс; будівельний матеріал», болг. лес, схв. лȇс, лȕjес «дерево; [труна; ліс]», слн. lés «дерево, будівельний матеріал, кий, палка; [ліс]», стсл. лѣсъ «ліс; дерева»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безлі́сий
безлі́сний
безлі́сся
взлі́сє
«узлісся»
возлі́сся
«тс.»
залі́сений
«зарослий лісом»
заліси́ти
залі́снений
«тс.»
залі́снювати
«засаджувати лісом»
залісня́ти
«тс.»
за́лісок
«узлісся; чагарник Ж»
залі́сся
«узлісся»
збезлі́сити
збезлі́сіти
злі́сний
«лісник»
ліси́стий
ліси́ця
«фантастична лісова істота, подібна до жінки»
ліси́ща
«великі густі ліси»
(мн.)
лісівни́к
лісівни́цтво
лісівни́чий
лісна́
«лісова русалка»
лісни́й
«лісник»
лісни́й
лісни́к
«лісовий сторож; лісівник; [лісничий Ж]»
лісникі́вна
лісникува́ти
лісни́цтво
лісни́ця
«лісова русалка»
лісни́чий
«службовець лісництва, завідувач його; [лісник]»
лісничи́на
«лісничиха»
лісни́чити
«бути лісничим; виготовляти дерев’яні вироби»
лісни́чи́ха
«дружина лісника або лісничого; жінка-лісник»
лісничі́вка
«оселя лісничого»
лісно́
«багато лісів»
лісня́к
«лісове дерево Ж; болото, поросле дрібним лісом; рідкий ліс Ч»
лісови́й
«лісник»
лісови́й
лісови́к
«мешканець лісу; лісовий сторож; міфічна істота -- лісовий дух; [дикун Ж]»
лісови́на
«лісове дерево, лісовий ґрунт Ж»
лісови́чка
«гора, поросла лісом»
лісо́к
лісу́н
«міфічна людиноподібна істота, що живе в лісі»
ліся́на
«гора, поросла лісом»
ліся́нка
«дружина лicyна»
ліся́нка
«тс.»
надлісни́цтво
«головне лісництво»
надлісни́чий
«головний лісничий»
надулі́сся
«узлісся»
передлі́сся
«край лісу»
пере́ліс
«невеликий лісок СУМ, Ч; чагарниковий ліс»
переліса́нка
«поляна в лісі, поросла травою»
перелі́ска
«печіночниця звичайна, Hepatica nobilis Gars. (Hepatica triloba Gilib.)»
(бот.)
пере́лі́сок
«невеликий лісок; [вузька смуга лісу, що заходить у поле]»
перелі́сся
«галявина між ділянками лісу»
пі́дліс
«просіка, галявина»
підлі́ска
«фіалка запашна, Viola odorata L. Mak; (у сполученні п. трилатчаста бот.) печіночниця звичайна Нед»
(бот.)
підлі́сковий
підлі́сний
«розташований поруч з лісом; який росте у нижньому ярусі лісу»
підлі́сник
«Sanícula L.; [ранник вузлуватий, Scrophularia nodosa L.I»
(бот.)
підлісни́чий
«молодший лісничий»
пі́длі́сок
«кущі та молоді дерева, що ростуть у нижньому ярусі лісу; [тонкий ліс; рідкий ліс Ч; фіалка дивовижна, Viola mirabilis L.; фіалка запашна; печіночниця звичайна]»
підлі́сся
«ділянка поруч з лісом; кущі та молоді дерева у нижньому ярусі лісу; [край лісу Ч]»
полісо́вщик
«лісничий»
полі́сся
«низька лісиста місцевість; [підвищення, поросле лісом Ч]»
полісу́н
«лісовик»
полі́ський
полісю́к
«житель або уродженець Полісся»
поліся́нин
поліщу́к
«тс.»
пра́ліс
праліска
«печіночниця звичайна»
(у сполученні [п. синя])(бот.)
при́ліс
«гай; узлісся»
прилі́сни́й
при́лісок
про́ліс
«праліс; (просіка, галявина ВеБ]»«печіночниця звичайна; (у сполученні п. біла) анемона дібровна, Anemone nemorosa L.»
(бот.)
про́лісок
«галявина»
узліс
узлі́сок
узлі́сся
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| leasow «поляна, пасовище» (первісне значення -- «простір, покритий рослинністю», пор. семантику псл. *lǫgъ «лука» і «ліс», укр. луг1 -- Фасмер -- Трубачев II 485; Ляпунов ИОРЯС ЗО, 14 -- 15; Sławski IV 54 -- 56; Holub -- Kop. 202; БЕР III 367; Bezlaj ESSJ II 134 -- 135; Bern. I 713; Stang 32; Мельничук Этимология 1984, 144) | англійська |
| lesew | англійська |
| lesew | англійська |
| lesew | англійська |
| лес | білоруська |
| лес | болгарська |
| lěs | верхньолужицька |
| ἄλσος «(священний) гай» | грецька |
| lǣs | давньоанглійська |
| *lēsu̯ā «пасовище, лука» | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| lǣswe | давньоанглійська |
| лѣсъ | давньоруська |
| *vel «рвати» | індоєвропейська |
| *lē(і)- «володіти» | індоєвропейська |
| lūcus «гай» | латинська |
| *loik'-os | латинська |
| laĩškas «лист (дерева)» | литовська |
| lěs | нижньолужицька |
| l'os «ліс; будівельний матеріал» | полабська |
| las | польська |
| lěsъ «потайне місце» | праслов’янська |
| lěsъ «простір, порослий деревами, особливо листяними; дерева, особливо листяні; дерево як будівельний матеріал» | праслов’янська |
| *lǫgъ | праслов’янська |
| *lǫgъ | праслов’янська |
| *lěska «ліщина» | праслов’янська |
| леса́ «риштування» | російська |
| лес | російська |
| lês «ряд дошок» | сербохорватська |
| lȅsa «тс.» | сербохорватська |
| лȇс | сербохорватська |
| лȕjес «дерево; [труна; ліс]» | сербохорватська |
| leswe | середньоанглійська |
| lese | середньоанглійська |
| les | словацька |
| lés «дерево, будівельний матеріал, кий, палка; [ліс]» | словенська |
| лѣсъ «ліс; дерева» | старослов’янська |
| луг | українська |
| луг | українська |
| les (ст.) | чеська |
| lesy «листя, пагони» (ст.) | чеська |
| les «тс.» | чеська |
| les «ліс; (ст.) листя, пагони, гілки» | чеська |
| *u̯loi-k ̑os | ? |
лі́са «огорожа, сплетена з хворосту; плетена загорода, хвіртка або ворота; [очеретяна загорода між двома кітцями; решітка з дерев’яних паличок у сушильні, на яку насипають фрукти; драбина Л]»
псл. lěsa «плетінка з гілок, прутів, клітка, плетена огорожа, пліт»;
дальші зв’язки неясні;
зіставляється з лтс. lę͂sa «рослини, сплутані на поверхні води», lę͂sa «склад збіжжя, льону; шар гумусу над водою, утворений коренями рослин», lę͂ss «зрослі корені, що створюють суцільну поверхню над водою» (Mühl. – Endz. II 462);
пов’язується з ліс, [лі́ска] «ліщина» (Соболевский РФВ 15, 366; Маchek ESJČ 335; БЕР III 368);
зводиться також до іє. *u̯lois-kā, *u̯lois-ka, звідки дінд. vleṣkaḥ «петля», дірл. flesc «різка, прут» (Lidén Balt.-sl. Anl. 25 – 27; Persson Beitr. 808);
пропонувалась праформа іє. *vlēk’-, y зв’язку з чим пов’язувалося з псл. *volsъ, укр. во́лос (Scheftelowitz KZ 58, 132);
малопереконлива думка (Machek ESJČ 335; Holub – Kop. 207) про походження шляхом метатези з давнішого *koslo-i-, з якого виводиться й двн. hasal «ліщина»;
р. ле́са́ «волосінь вудки; [огорожа, сплетена з хворосту]», бр. [ле́ска] «плетена огорожа», др. лѣса «плетінка; решітка», п. lasa «плетінка з гілок, вживана для різних цілей; сітка, сито, тенета; [двері, ворота, плетені з хворосту; хворост; решітка для сушіння фруктів у печі]», [lesa] «густа драбина», ч. lísa «плетінка з гілок для сушіння фруктів; плетена хвіртка; [перегородка в оборі; пристосування з дерева для підвішування хліба]», слц. lesa «пліт з жердин, дерев’яна огорожа; стіна, плетена з прутів у куренях пастухів», [lésa, liesa] «тс.», вл. заст. lěsa «плетені двері», нл. ст. lěsa «плетінка з гілок», болг. ле́са́ «переносний пліт, решітка», м. леса «плетінка з прутів; плетінка для ловіння риби; борона; коса», схв. љȅса «плетінка з прутів, тростини; клітка для сушіння фруктів, кукурудзи; пліт рухомий, плетена огорожа; плетені ворота; [борона]», слн. lésa «стіна, плетена з прутів; пліт, плетена огорожа; хвіртка в плоті, плетена з гілок; плетінка для вимощування; плетінка для сушіння фруктів; плетене з лика начиння для сиру»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лєса
«драбина»
ліеска
«тс.»
лі́ска
«плетені ворота; рибальська плетінка»
па́лісок
«рибальський пристрій у річці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́ска «плетена огорожа» | білоруська |
| ле́са́ «переносний пліт, решітка» | болгарська |
| lěsa «плетені двері» (заст.) | верхньолужицька |
| hasal «ліщина» | давньоверхньонімецька |
| vleṣkaḥ «петля» | давньоіндійська |
| flesc «різка, прут» | давньоірландська |
| лѣса «плетінка; решітка» | давньоруська |
| *u̯lois-kā | індоєвропейська |
| *u̯lois-ka | індоєвропейська |
| *vlēk'- | індоєвропейська |
| *koslo-i- | індоєвропейська |
| lę͂sa «рослини, сплутані на поверхні води» | латиська |
| lę͂sa «склад збіжжя, льону; шар гумусу над водою, утворений коренями рослин» | латиська |
| lę͂ss «зрослі корені, що створюють суцільну поверхню над водою» | латиська |
| леса «плетінка з прутів; плетінка для ловіння риби; борона; коса» | македонська |
| lěsa «плетінка з гілок» (ст.) | нижньолужицька |
| lasa «плетінка з гілок, вживана для різних цілей; сітка, сито, тенета; [двері, ворота, плетені з хворосту; хворост; решітка для сушіння фруктів у печі]» | польська |
| lesa «густа драбина» | польська |
| lěsa «плетінка з гілок, прутів, клітка, плетена огорожа, пліт» | праслов’янська |
| *volsъ | праслов’янська |
| ле́са́ «волосінь вудки; [огорожа, сплетена з хворосту]» | російська |
| љȅса «плетінка з прутів, тростини; клітка для сушіння фруктів, кукурудзи; пліт рухомий, плетена огорожа; плетені ворота; [борона]» | сербохорватська |
| lesa «пліт з жердин, дерев’яна огорожа; стіна, плетена з прутів у куренях пастухів» | словацька |
| lésa «тс.» | словацька |
| liesa «тс.» | словацька |
| lésa «стіна, плетена з прутів; пліт, плетена огорожа; хвіртка в плоті, плетена з гілок; плетінка для вимощування; плетінка для сушіння фруктів; плетене з лика начиння для сиру» | словенська |
| ліс | українська |
| лі́ска «ліщина» | українська |
| во́лос | українська |
| lísa «плетінка з гілок для сушіння фруктів; плетена хвіртка; [перегородка в оборі; пристосування з дерева для підвішування хліба]» | чеська |
на́лісники «налисники»
у назві знайшов відображення давній спосіб випікання борошняних виробів на дерев’яних решітках, які вміщувались у печі над жаром, або (пізніше) на колосникових решітках;
утворення з прийменника на і основи іменника [лі́са] «дерев’яна решітка; плетений тин; хвіртка»;
п. naleśnik «тс.», ч. nálesník «пиріг, печений на рослинному листі»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| naleśnik «тс.» | польська |
| nálesník «пиріг, печений на рослинному листі» | чеська |
| на «дерев’яна решітка; плетений тин; хвіртка» | ? |
| лі́са «дерев’яна решітка; плетений тин; хвіртка» | ? |
лис «Canis vulpes L.» (зоол.)
складність встановлення індоєвропейської праформи пояснюється тим, що назва лисиці, очевидно, видозмінювалася в різних мовах під впливом табу;
псл. lisъ, lisa, lisica;
загальноприйнятої етимології не має;
можливо, споріднене з лтс. lapsa «лис», лит. lãpė, прус. lape, дінд. lopāśá, гр. ἀλώπηξ, лат. volpes, vulpes «тс.» (іє. *leips-);
виводиться також від псл. lis- (liš-) «червоно-жовтий», яке вбачається в р. [ли́сый] «рижий, жовтий», ч. [liša] «полум’я» (Schuster-Šewc 853 – 854);
зіставляється з лихи́й (Pedersen IF 5, 33), з ли́па (з первісним значенням «розбійник») (Uhlenbeck РВrВ 26, 302), з нвн. [lins] «тихо» (Bern. IF 8, 286);
р. лис, лиса́, лиси́ца, бр. ліс, ліса́, лісі́ца др. лисъ, лисица, п. lis, lisica, ч. liška «лис, лисиця», ст. lisa, слц. líška, вл. нл. liška, полаб. léiska, leiseitzja, болг. лиси́ца, м. лиса, лисица «тс. », схв. лȗс, ли́сац «лис», лùсица «лисиця», слн. [lìs], lisíca, стсл. лисъ, лиса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́са́
«лисиця»
лиса́к
«лис»
лисеня́
ли́си
«лисяче хутро»
(мн.)
лиси́ха
«лисиця»
лиси́ця
лисича́
«лисеня»
лисиченя́
лиси́чий
лиси́чити
«хитрувати»
лиси́ччин
лисиччу́к
«тс.»
ли́сій
ли́ска
«лисичка»
ли́совий
лисови́н
«лис»
лисо́к
«молодий лис»
лису́н
«лис»
лисю́ра
«лисяче хутро»
лися́
«лисеня»
ли́сячий
підлиси́куватися
«підлещуватися »
пі́длисок
«молодий лис»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліс | білоруська |
| ліса́ | білоруська |
| лісі́ца | білоруська |
| лиси́ца | болгарська |
| liška | верхньолужицька |
| ἀλώπηξ | грецька |
| lopāśá | давньоіндійська |
| лисица | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| *leips- | індоєвропейська |
| *leips- | індоєвропейська |
| *leips- | індоєвропейська |
| volpes | латинська |
| vulpes «тс.» (іє. *leips-) | латинська |
| lapsa «лис» | латиська |
| lãpė | литовська |
| лиса | македонська |
| лисица «тс. » | македонська |
| liška | нижньолужицька |
| lins «тихо» | нововерхньонімецька |
| léiska | полабська |
| leiseitzja | полабська |
| lis | польська |
| lisica | польська |
| lisъ | праслов’янська |
| lisa | праслов’янська |
| lisica | праслов’янська |
| lis- «червоно-жовтий» (liš-) | праслов’янська |
| liš- | праслов’янська |
| liš- | праслов’янська |
| lape | прусська |
| ли́сый «рижий, жовтий» | російська |
| лис | російська |
| лиса́ | російська |
| лиси́ца | російська |
| лȗс | сербохорватська |
| ли́сац «лис» | сербохорватська |
| лùсица «лисиця» | сербохорватська |
| líška | словацька |
| lìs | словенська |
| lisíca | словенська |
| лисъ | старослов’янська |
| лиса | старослов’янська |
| лихи́й | українська |
| ли́па (з первісним значенням «розбійник»)(Uhlenbeck РВrВ 26, 302) | українська |
| liša «полум’я» | чеська |
| liška «лис, лисиця» | чеська |
| lisa (ст.) | чеська |
ліса́ниця «вид гаївки»
очевидно, похідне утворення від ліс;
пор. гаї́вка – гай;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліс | українська |
| гаї́вка | українська |
| гай | українська |
ліса́тин «огорожа, ліса, частокіл»
очевидно, тавтологічне поєднання слів лі́са і тин (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лі́са | українська |
| тин | українська |
лісковка «дика яблуня, Pirus malus L. (Malus silvestris)» (бот.)
можливо, вже псл. lěsьnica і под. від lěsъ «ліс», lěsьnъ «лісовий»;
похідні утворення від ліс, лісни́й;
р. [лесну́шки] «лісові яблука, груші», [лесеву́ха] «дика яблуня; плоди дикої яблуні», бр. [лесавікі] «лісові яблука», [лясну́шкі] «тс.», [лясоўка] «дика яблуня», п. [leśniówka] «лісове яблуко», слн. lesníka «дина яблуня, дике яблуко»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лесни́ця
«тс.»
лисни́ца
«дике фруктове дерево та його плоди»
лісни́ця
«тс.; дика груша, Pirus communis L. Mak; (мн.) лісові яблука, лісові груші Ж»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лесавікі «лісові яблука» | білоруська |
| лясну́шкі «тс.» | білоруська |
| лясоўка «дика яблуня» | білоруська |
| leśniówka «лісове яблуко» | польська |
| lěsьnica | праслов’янська |
| lěsъ «ліс» | праслов’янська |
| lěsьnъ «лісовий» | праслов’янська |
| лесну́шки «лісові яблука, груші» | російська |
| lesníka «дина яблуня, дике яблуко» | словенська |
| ліс | українська |
| лісни́й | українська |
| лесеву́ха «дика яблуня; плоди дикої яблуні» | українська |
ломи́ліс «ластовень лікарський, Vincetoxicum officinale Moench.; ломиніс прямий. Clematis recta L.» (бот.)
складне утворення з основ дієслова ломи́ти і іменника ліс, що виникло в результаті заміни другого компонента деетимологізованої назви ломи́ніс «тс.» фонетично близькою основою;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ломи́ти | українська |
| ліс | українська |
| ломи́ніс «тс.» | українська |
ля́са «очеретяна загорожа між двома кітцями; плетена загорожа, ліса Ва; щит з очеретин для спорудження кітців, гардів, тинів Дз; загорожа з очерету для ягнят Mo»
запозичення з польської мови;
п. lasa «плетінка з гілок, вживана для різних цілей; сітка, сито; плетені двері, ворота, решітка для сушіння фруктів, грибів» є закономірним відповідником укр. лі́са «тин, пліт з лози; решітка для сушіння фруктів»;
р. [ля́са] «загорожа з очерету чи іншого матеріалу всередині двору; плетена загорожа в гирлі річки для затримання риби»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ля́ска
«сітка з лози, на якій мнуть над діжкою виноград»
одля́сок
«невеличка загорожа, яка затримує рибу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lasa «плетінка з гілок, вживана для різних цілей; сітка, сито; плетені двері, ворота, решітка для сушіння фруктів, грибів» | польська |
| ля́са «загорожа з очерету чи іншого матеріалу всередині двору; плетена загорожа в гирлі річки для затримання риби» | російська |
| лі́са «тин, пліт з лози; решітка для сушіння фруктів» | українська |
пере́лі́ска «печіночниця звичайна, Hepatica triloba Gilib., Mercurialis L.» (бот.)
очевидно, похідне утворення від ліс (ці рослини здебільшого ростуть у лісах та чагарниках);
пов’язання (Потебня К ист. зв. III 96) з лі́зти сумнівне;
р. переле́ска, бр. прале́ска, п. przylaszczka, przelaszczka «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прале́ска | білоруська |
| przylaszczka «тс.» | польська |
| przelaszczka «тс.» | польська |
| переле́ска | російська |
| ліс (ці рослини здебільшого ростуть у лісах та чагарниках) | українська |
| лі́зти | українська |
підли́сник «копитняк європейський, Asarum europaeum L.» (бот.)
похідне утворення від лист;
окремі звукові форми виникли внаслідок зближення з ліс;
назва зумовлена тим, що ця рослина перезимовує під покривом з опалого листя (Нейштадт 206);
Фонетичні та словотвірні варіанти
підлісник
подлєсник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лист | українська |
| ліс | українська |
про́ліска «Scilla L.; підсніжник звичайний, Galanthus nivalis L.; [печіночниця звичайна, Hepatica triloba Gilib.; анемона, Anemone L. Нед; переліска однорічна, Mercurialis annua L. Нед]» (бот.)
не цілком ясне;
виводилось (Потебня РФВ 1880 IV 196–197) з реконструйованого *prolězъka як похідного від prolězti «пролізти» (підсніжники пролізають із-під снігу);
припускались (Machek Jm. rostl. 48) давніші префіксальні форми *prilěsъka, *podъlěsъka, букв. «рослина, що росте під ліщиною»;
пор. у зв’язку з цим ч. podléska «печіночниця», ст. podléščka, п. przylaszczka «тс.»;
пов’язується також (Преобр. II 131) з ліс;
р. проле́ска «Scilla L.; півники, Iris L.; переліска, Mеrcurialis L.», бр. прале́ска «печіночниця, Hepatica Mill.; проліска сибірська, Scilla sibirica Andr.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пра́ліска
«анемона дібровна, Anemone nemorosa L.»
приліска
(у сполученні п. колопенька «тс.» Mak)
прилісок
«фіалка собача, Viola cаnina Rchb.»
про́лісок
«підсніжник звичайний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прале́ска «печіночниця, Hepatica Mill.; проліска сибірська, Scilla sibirica Andr.» | білоруська |
| przylaszczka «тс.» | польська |
| prolězti «пролізти» (підсніжники пролізають із-під снігу) | праслов’янська |
| *prolězъka | праслов’янська |
| *prolězъka | праслов’янська |
| *prolězъka | праслов’янська |
| *prilěsъka | праслов’янська |
| *podъlěsъka | праслов’янська |
| проле́ска «Scilla L.; півники, Iris L.; переліска, Mеrcurialis L.» | російська |
| ліс | українська |
| podléska «печіночниця» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України