ЛІПО — ЕТИМОЛОГІЯ
Олі́мп
через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. Ὄλυμπος, Ὀλύμπιος,(чол.), Ὀλυμπιάς (жін.) пов’язані з назвою гори Ὄλυμπος «Олімп» і похідним від неїὀλυμπιάς «олімпійські ігри»;
р. Оли́мп, Оли́мпий, Олимпиа́н, Олимпиа́да, Оли́мпия, бр. Алі́мп, Алімпія́н, Алі́мпа, п. Olimpiusz, Olimpia, слц. Olympia, болг. Оли́мпи(й), Олимпиа́да, Олимпия́да, Олимпи́я, м. Олимп, Олимпа, схв. Олимпиjе, Олимпо, Олимпиjа, Олимпа, слн. Olimpij, Olimpija, стсл. Олvмбъ, Олvмпъ, Олvмпиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
А́да
Лі́мпа
Лі́па
Олімпіа́да
Олімпіа́н
(чоловічі імена)
Олі́мпій
Олі́мпія
(жіночі імена)
Олѵмбїй
«н(е)б(ес)ный»
Олѵмбъ
«ѿ н(е)б(е)с»
Олѵмпїа
«тризнище еллинское»
Олѵмпїа́да
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Алі́мп | білоруська |
| Оли́мпи(й) | болгарська |
| Ὄλυμπος | грецька |
| Олимп | македонська |
| Olimpiusz | польська |
| Оли́мп | російська |
| Олимпиjе | сербохорватська |
| Olympia | словацька |
| Olimpij | словенська |
| Олvмбъ | старослов’янська |
| Оли́мпий | українська |
| Олимпиа́н | українська |
| Олимпиа́да | українська |
| Оли́мпия | українська |
| Алімпія́н | українська |
| Алі́мпа | українська |
| Олимпиа́да | українська |
| Олимпия́да | українська |
| Олимпи́я | українська |
| Олимпа | українська |
| Олимпо | українська |
| Олимпиjа | українська |
| Олимпа | українська |
| Ὀλύμπιος | ? |
| Ὄλυμπος «Олімп» | ? |
| неїὀλυμπιάς «олімпійські ігри» | ? |
леп «липкий бруд; [земляний віск; клей Ж]»
звукова форма [ліп] може бути зведена як до псл. lěръ (якщо і зберігається і в відкритому складі), так і до псл. lьръ (як лід з lьdъ), якщо у відкритому складі з’являється е;
збереження е в відкритому складі могло бути підтримане в даному разі впливом польської мови, в якій е походить з псл. ě;
варіант псл. lьръ відбивається і в р.-цсл. лепъ;
пор. закономірне ч. ст. lep – lpu (‹ *lьръ) при lep – lepa (‹ lěръ);
в українській мові з нерегулярною вокалізацією псл. ь у відкритому складі (лепу, лепом і т. д.), як у [лену] (льону) з псл. Іьnu, лоба з псл. lъba;
псл. lěръ, *lьръ «клей; все, що липне», іменники від дієслова *lьpěti «прилипати, липнути»;
п. ч. lep «клей, липучка для лову комах, птахів», слц. lep «клей», вл. lěp, нл. liр, [lěp] «тс.», схв. лȇп «клей; все, що клеїть; [розчин вапна, звичайно змішаний з глиною, яким мажуть]», слн. lép «клей», р.-цсл. лепъ, «клей; пластир; все, що клеїть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́павча
«брудна дитина»
лепова́тиця
«глинистий клейкий ґрунт»
лип'я́р
«робітник, що вибирає земляний віск із глини»
ліп
«клеп»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lěp | верхньолужицька |
| liр | нижньолужицька |
| lěp «тс.» | нижньолужицька |
| е | польська |
| lep «клей, липучка для лову комах, птахів» | польська |
| lěръ (якщо і зберігається і в відкритому складі) | праслов’янська |
| lьръ (як лід з Іьdъ) | праслов’янська |
| lьdъ | праслов’янська |
| е | праслов’янська |
| ě | праслов’янська |
| lьръ | праслов’янська |
| *lьръ | праслов’янська |
| lěръ | праслов’янська |
| ь (лепу, лепом і т. д.) | праслов’янська |
| lьnu | праслов’янська |
| lъba | праслов’янська |
| lěръ | праслов’янська |
| *lьръ «клей; все, що липне» | праслов’янська |
| *lьpěti «прилипати, липнути» | праслов’янська |
| лепъ | русько-церковнослов’янська |
| лепъ «клей; пластир; все, що клеїть» | русько-церковнослов’янська |
| лȇп «клей; все, що клеїть; [розчин вапна, звичайно змішаний з глиною, яким мажуть]» | сербохорватська |
| lep «клей» | словацька |
| lép «клей» | словенська |
| ліп | українська |
| лід | українська |
| лену (льону) | українська |
| лоба | українська |
| лепом | українська |
| льону | українська |
| лепу | українська |
| lep (‹ *Іьръ)(‹ Іěръ) (ст.) | чеська |
| lpu (‹ *Іьръ)(‹ Іěръ) (ст.) | чеська |
| lep (ст.) | чеська |
| lepa (ст.) | чеська |
| lep «клей, липучка для лову комах, птахів» | чеська |
ли́па «Tilia L.» (бот.)
менш обґрунтоване зіставлення з лит. liepsnà «полум’я», дінд. limpáti «запалює» (Löwenthal AfSlPh 37, 381);
псл. lipa «липа»;
споріднене з лит. líepa, líepe, лтс. líẽpa, liepe «тс.», прус. lеір (у топонімі Leipiten);
балтосл. *lḗірā, очевидно, пов’язане з псл. *lьpěti, *lьpnǫti, укр. ли́пнути, ліпи́ти;
назва може бути зумовлена липким соком липи або слизькуватим, липким ликом;
р. м. ли́па, бр. лі́па, др. липа, п. слц. вл. нл. lipa, ч. слн. lípa, полаб. lаi̯ро, болг. липа́, [ли́па] «липове лико», схв. лȕпа, стсл. липа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лип'я́
«липи»
(зб.)
лип'я́нка
«діжка з липового дерева; вид грибів»
ли́пець
«липовий мед; напій з цього меду»
липина́
«липовий ліс»
ли́пина
«липове дерево; [липовий ліс; тріски; скіпа, лучина О]»
ли́пиці
«насіння липи»
липишня́к
«липовий ліс»«діжка з липового дерева; [вулик з липового дерева; липова дошка Ж; діжка для меду Ba]»
ли́пка
«липова кора»
липни́к
«липовий гай; липовий мед; обсаджене липами кладовище Ж»«липовий ліс; [липовий мед]»
ли́пові
ли́повка
«посудина для липового меду»
липо́вник
«діжка, вулик з липового дерева»
підли́пки
«вид грибів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *lḗірā | балтослов’янська |
| лі́па | білоруська |
| липа́ | болгарська |
| ли́па «липове лико» | болгарська |
| lipa | верхньолужицька |
| limpáti «запалює» | давньоіндійська |
| липа | давньоруська |
| liepsnà «полум’я» | литовська |
| líepa | литовська |
| líepe | литовська |
| líẽpa | литовська |
| liepe «тс.» | литовська |
| ли́па | македонська |
| lipa | нижньолужицька |
| lаi̯ро | полабська |
| lipa | польська |
| lipa «липа» | праслов’янська |
| *lьpěti | праслов’янська |
| *lьpnǫti | праслов’янська |
| lеір (у топонімі Leipiten) | прусська |
| Leipiten | прусська |
| Leipiten | прусська |
| ли́па | російська |
| лȕпа | сербохорватська |
| lipa | словацька |
| lípa | словенська |
| липа | старослов’янська |
| ли́пнути | українська |
| ліпи́ти | українська |
| lípa | чеська |
ли́пнути
іє. *leip- «змазувати жиром; клеїти», очевидно, пов’язане з *lei«слизистий»;
далі зіставляється (Иллич – Свитыч Опыт 1976, 18 – 20) з сем.хам. lP- «змазувати, жир», урал. *Lipa- «слизький, липкий», алт. *lipa- «прилипати, липкий, в’язкий»;
споріднене з лит. lìpti, limpù, lipaũ «прилипати, приклеюватися», лтс. lipt «тс.», лит. lipýti, lipaũ, lipìnti, lipinù «приклеювати», лтс. lipinât «тс.», лит. lipùs, lipnùs «клейкий», лтс. laĩpns «привітний», дінд. lipyáte «липне, прикріплюється», lēpayati «маже», limpáti «тс.», lepaḥ «мастило, фарба», гр. λίπος «жир», λιπαρός «жирний», лат. lippus «такий, що сльозиться», гот. bileibjan «залишатися», хет. lip- «мазати», тох. lip- «залишатися»;
псл. *lьpěti «липнути», *lьpnǫti «тс.», *lěpiti «ліпити»;
р. ли́пнуть, лепи́ть, бр. лі́пнуць, ляпі́ць, др. лѣпити, льпѣти, п. lepić «ліпити», ст. lpieć «прилягати, міцно триматись, бути приліпленим», lіpnąć «липнути», lеpnąć «тс.», ч. lípnouti «липнути», lepiti «клеїти, ліпити», lepiti se «липнути», lpěti, lpíti «липнути, прилипати, приставати», ст. lpieti «тс.», слц. l’pieť, lipnúť, lepiť, вл. lěpić, lipać, нл. lipaś, lipnuś, lěpiś, болг. ле́пна «липнути», [ли́пна] «тс.», лепя́ «приклеюю», м. лепи «ліпить», схв. лиjèпити (ле́пити) «ліпити», слн. lepétі «липнути», lepíti «клеїти», стсл. прильпѣти, прилѣпити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́ліпок
«зліпок»
зале́па
«брудна, неохайна людина; латка або замазка на дошці»
зале́пух
«закалець; хліб із закальцем»
залипу́ха
«заліплене місце»«начинка пирога»
залі́па
«тс.»
зле́пкуватий
«такий, що злипся під час випікання з іншим»
(про хліб)
зле́пок
«місце збоку на хлібі, де він під час випікання злипся з іншим»
злі́пинець
«хліб, що злипся з іншим під час випікання»
злі́пище
зліпко́ватий
«змішаний, конгломератний»
злі́пок
«копія; відбиток чогонебудь на м’якому, в’язкому та ін. матеріалі; [місце збоку на хлібі, де він під час випікання злипся з іншим]»
лепа́нда
«живиця»
лепарка
«глина на цеглу»
лепки́й
«липкий»
ле́пнути
«липнути»
леповатиця
«глинистий клейкий ґрунт»
ле́птавиця
«сніг з дощем»
лепярка
«тс.»
ли́павий
«брудний»
(про сорочку)
липа́нда
«живиця, смола»
липанди́ця
«тс.»
липа́рка
«глинистий в’язкий ґрунт; глина для цегли, для печей»
липі́ш
«зліплений жмут волосся, вовни; струп»
липка́чий
«липкий, клейкий, в’язкий»
липки́й
липко́ватий
«тс.»
липковиця
«глинистий в’язкий ґрунт»
липкува́тий
«трохи липкий»
липоватиця
«тс.»
липу́чий
липу́чка
«липкий папір для боротьби з мухами»
лі́п'янка
«тс.»
ліпа́к
«пиріг; робітник, що зарівнює стіни глиною»
ліпа́нда
«вар для щеплення дерев»
ліпа́р
«тс.»
ліпа́х
«плитка з гною на паливо Дз, Mo; плодоносна частина стебла соняшнику Гриц»
ліпа́шка
«жінка, яка ліпить щось із тіста»
ліпе́ць
«кулька з хліба»
ліпи́ти
ліпі́ш
«тс.»
лі́пка
ліпки́й
«чіпкий, в’язкий»
лі́плення
ліпля́нка
«хата з глини, мазанка»
ліпни́й
ліпни́к
«спеціаліст з ліпних робіт; [пиріг]»
ліпчи́тися
«тс.»
на́ліпка
«етикетка, ярлик, наклейка»
обле́па
«наклеєне»
підле́пливий
«підлесливий»
підле́пний
«тс.»
підле́пчастий
«вузький, тісний»
(про одяг)
підлипа́йло
«підлабузник»
підлипа́ти
«прилипати знизу; [прилипати]; підлабузнюватися»
підли́пчастий
«тс.; липкий»
приле́пистий
«такий, що щільно прилягає до тіла, в обтяжку»
прили́пачкий
«ласкавий, довірливий, улесливий»
прили́пливий
прили́пний
«липкий»
прили́пча́стий
при́ліпка́
«окраєць; люб’язна, послужлива людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *lipa- «прилипати, липкий, в’язкий» | алтайська |
| лі́пнуць | білоруська |
| ляпі́ць | білоруська |
| ле́пна «липнути» | болгарська |
| ли́пна «тс.» | болгарська |
| лепя́ «приклеюю» | болгарська |
| lěpić | верхньолужицька |
| lipać | верхньолужицька |
| bileibjan «залишатися» | готська |
| λίπος «жир» | грецька |
| λιπαρός «жирний» | грецька |
| lipyáte «липне, прикріплюється» | давньоіндійська |
| lēpayati «маже» | давньоіндійська |
| limpáti «тс.» | давньоіндійська |
| lepaḥ «мастило, фарба» | давньоіндійська |
| лѣпити | давньоруська |
| льпѣти | давньоруська |
| *leip- «змазувати жиром; клеїти» | індоєвропейська |
| *lei «слизистий» | індоєвропейська |
| lippus «такий, що сльозиться» | латинська |
| lipt «тс.» | латиська |
| lipinât «тс.» | латиська |
| laĩpns «привітний» | латиська |
| lìpti | литовська |
| limpù | литовська |
| lipaũ «прилипати, приклеюватися» | литовська |
| lipýti | литовська |
| lipaũ | литовська |
| lipìnti | литовська |
| lipinù «приклеювати» | литовська |
| lipùs | литовська |
| lipnùs «клейкий» | литовська |
| лепи «ліпить» | македонська |
| lipaś | нижньолужицька |
| lipnuś | нижньолужицька |
| lěpiś | нижньолужицька |
| lepić «ліпити» | польська |
| lpieć «прилягати, міцно триматись, бути приліпленим»«липнути»«тс.» (ст.) | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| *lьpěti «липнути» | праслов’янська |
| *lьpnǫti «тс.» | праслов’янська |
| *lěpiti «ліпити» | праслов’янська |
| ли́пнуть | російська |
| лепи́ть | російська |
| лиjèпити «ліпити» (ле́пити) | сербохорватська |
| ле́пити | сербохорватська |
| ле́пити | сербохорватська |
| ле́пити | сербохорватська |
| l'pieť | словацька |
| lipnúť | словацька |
| lepiť | словацька |
| lepétі «липнути»«клеїти» | словенська |
| lepíti «липнути»«клеїти» | словенська |
| прильпѣти | старослов’янська |
| прилѣпити | старослов’янська |
| *Lipa- «слизький, липкий» | уральські |
| lip- «мазати» | хетська |
| lípnouti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lepiti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lepiti se «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lpěti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lpíti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lpieti «тс.» (ст.) | чеська |
| lP- «змазувати, жир» | ? |
| lip- «залишатися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України